жених

НАРЕЧЕ́НИЙ (чоловік стосовно до жінки, з якою має одружитися), ЖЕНИ́Х, СУ́ДЖЕНИЙ фольк.; МОЛОДИ́Й, МОЛОДИ́К рідше, КНЯЗЬ фольк. (під час весілля); СВА́ТАЧ розм. (той, хто сватається). Весільним столом котився сміх.. Родичі нареченого перепивають родичів молодої (А. Хорунжий); Король випив поперед усього за молоду княгиню та за молодого жениха (І. Нечуй-Левицький); — Чий же то сивий кінь у дворі стоїть? Се ж того козака, що ми бачили, ..се ж твого судженого! (П. Куліш); На весіллі хтось чарку розбив, — Молода на посаді сумує, Молодий смутно чоло схилив; — Не журіться, то щастя віщує! (Леся Українка); Наїхали старости й молодик за ними (Т. Шевченко); (Олена:) Мамо, пора молодим князю і княгині постіль слати! (М. Кропивницький); Перший сватач був син статечної попівської родини. Родичі були раді його сватанню (Н. Кобринська).

ХЛО́ПЕЦЬ (молодий чоловік), ЮНА́К, ПА́РУБОК, МОЛОДИ́К, МОЛОДЕ́ЦЬ, КОЗА́К, ХЛОПЧИ́НА розм., ХЛОП'Я́ГА розм., ХЛОПІ́ЙКО розм., ПАРУБЧИ́НА розм., ПАРУБ'Я́ розм., ПАРУБЧИ́СЬКО розм., ПА́РОБОК діал., ПАРУБІ́ЙКА діал., ПАРУБІКА діал., ЛЕ́ГІНЬ діал., ХЛОПА́К діал., ШУГА́Й діал.; ЖЕНИ́Х розм. (про молодого чоловіка, що вже може одружуватися). (Елеазар (до хлопця — смутно):) До чого, молодче, ти се промовив? (Молодий хлопець:) Не удавай, немов не розумієш! (Леся Українка); Він заходить в охайну кімнату і зупиняється перед юнаком років двадцяти-двадцяти двох (М. Стельмах); — Вже як я став парубком, дід показував мені те місце (скарбу) (І. Нечуй-Левицький); Молодики стояли осторонь від батьків, але думки в них були спільні (П. Кочура); Ой, дівчина-горлиця До козака горнеться (пісня); — Ну й даремно, — озвався шустрий, чорнявий хлопчина. — Я після десятирічки два роки попрацював на шахті в Горлівці (І. Цюпа); В голоблях гарцювали хлоп'яки (В. Дрозд); Виорати кінці ниви Михайлові допоміг сусідський парубчина, що в саду дерева обрізував (М. Томчаній); Коло Якового колодязя зібралась купка паруб'ят, а між ними Юрко і його давній приятель.., що служив разом з ним у одному полку (П. Куліш); Який тепер світ настав..; Сякий-такий парубчисько, Та й той до багачки (пісня); — Торгувать, шинкувать Буду чарочками, Танцювать та гулять Таки з паробками (Т. Шевченко); Замолоду, бувши парубікою, чумакував (Ганна Барвінок); Вибігла Маруся до потоку, скочила зі скелі — а легінь, точнісінько як тоді, стоїть перед нею і усміхається (Г. Хоткевич); — Ти, правда, хлопак справний, в боях авторитет здобув (О. Гончар); Де ти був, шугаю, з тими овечками? (Л. Первомайський).