жених

Значення в інших словниках

1. жених — жени́х іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. жених — див. наречений Словник церковно-обрядової термінології
3. жених — [жеиних] -ниеха, м. (на) -ниехов'і/-ниеху, мн. -ниехи, -ниех'іў Орфоепічний словник української мови
4. жених — -а, ч. Чоловік стосовно до жінки, з якою збирається узяти шлюб; наречений, нар.-поет. суджений. || Про неодруженого чоловіка, що збирається одружуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. жених — Молодий, наречений Словник чужослів Павло Штепа
6. жених — див. молодий Словник синонімів Вусика
7. жених — НАРЕЧЕ́НИЙ (чоловік стосовно до жінки, з якою має одружитися), ЖЕНИ́Х, СУ́ДЖЕНИЙ фольк.; МОЛОДИ́Й, МОЛОДИ́К рідше, КНЯЗЬ фольк. (під час весілля); СВА́ТАЧ розм. (той, хто сватається). Весільним столом котився сміх.. Словник синонімів української мови
8. жених — ЖЕНИ́Х, а́, ч. Чоловік стосовно до жінки, з якою збирається узяти шлюб; наречений, нар.-поет. суджений. У князя свято, виглядає Із Литви князя-жениха За рушниками до Рогніди (Шевч., II, 1953, 73); Жених був стриманий і скромний. Словник української мови в 11 томах
9. жених — Жених, -ха м. Молодой человѣкъ, ухаживающій за дѣвушкой и пользующійся ея взаимностью; это названіе имѣетъ мѣсто только до формальнаго сватовства, послѣ котораго онъ называется уже молодим. Жалуй мене, подружечко; жених покидає. Словник української мови Грінченка