жир

I. ЖИР (жирове відкладення в тілі тварини й людини), СА́ЛО, ТОВЩ діал., СИТЬ діал., ОМА́СТА діал., ТУК заст.; ВО́РВАНЬ заст. (морських тварин та риб); ЛІЙ (перев. рогатої худоби, овець); СМА́ЛЕЦЬ, ЛЯРД (топлений, перев. свиней, птиці). Простягнув (Борис) їй шматок ляща, який світився прозоро-зеленкуватим жиром (Є. Гуцало); Жінка.. напувала хворого гарячим чаєм з молоком, розтирала баранячим салом (З. Тулуб); Його жінка, глупе, заплиле товщем сотворіння, півдня сиділа на анку спеціально для того, аби.. бачити поклони і принижене згинання (Г. Хоткевич); Руки стали повні, м'які, а пальці були налиті ситтю (І. Нечуй-Левицький); З них (овець) вони добували собі одежу й страву, омасту й м'ясо (І. Франко); Насилу добрався він.. до Югорського Шару, де взяв ворвань та рибу (з науково-популярної літератури); Присохне, як овечий лій (приказка); Мовчки смакував (сусід) зарум'яненою свининою, що з неї стікав смалець (С. Чорнобривець).

СА́ЛО (просолений свинячий підшкірний жир, відокремлений від м'яса), СОЛОНИ́НА діал.; ШПИК (у шматках з перцем); СМА́ЛЕЦЬ (витоплене); ЛІЙ, ЖИР, СИТЬ (овече). Обідають під копою: хліб, сало, огірки (С. Васильченко); Вона щойно бачила в коморі два лантухи петлюванки, діжечку солонини (В. Земляк).

ТРЕ́ФА карт., ЖИР розм.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

жир — (жирове відкладення в тілі) сало, діал. товщ, (худоби) лій, (найчастіше топлений зі свиней) смалець. Словник синонімів Полюги
Жир — Жир прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
жир — (масть у картах) д. хресть; (овечий) товщ, лій, сить, д. тлущ; пор. САЛО. Словник синонімів Караванського
жир — I -у, ч. Масляниста, нерозчинна у воді речовина, що входить до складу організму людини, тварини й рослини. Риб'ячий жир — добутий з печінки риб жир, що вживається як ліки, а також у техніці. З жиру — від забезпеченого, пересиченого життя; з розкошів. II -у, ч., карт., розм. Те саме, що трефа. Великий тлумачний словник сучасної мови
жир — 1. лой, масло, олива, олія, сало, смалець, товщ, тран, див. сить 2. (карти) це див. трефовий Словник чужослів Павло Штепа
жир — жир карт. треф (ст)||жирок, жолудь, крайц, хреста, хрестик Лексикон львівський: поважно і на жарт
жир — Не до жиру, добре що живу. Приповідка бідного. Приповідки або українсько-народня філософія
жир — У, ч. Дороге, багате, заможно зроблене або обставлене — все найкраще. Останній раз нефігово блювалося під традиційну музику з традиційним жиром і вином (І. Карпа). Словник сучасного українського сленгу
жир — біси́тися з жи́ру, зневажл. Вередувати, живучи в багатстві, без труднощів. Один біситься з жиру, а другий риється по смітниках за кухонними покидьками (Ірина Вільде). дурі́ти з жи́ру. Поводити себе нестримано, порушуючи моральні норми (перев. Фразеологічний словник української мови
жир — Жир, -ру, -рові, на -ру́; жири́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
жир — ЖИР¹ , у, ч. Масляниста, нерозчинна у воді речовина, що входить до складу організму людини, тварини й рослини. На салогоні багато діла: той овець ріже, той білує, той жир обдира і кида у здоровенний казан (Мирний, І, 1954, 48); Добре засмажені зайці... Словник української мови в 11 томах