1. Словник синонімів Караванського

жир

(масть у картах) д. хресть; (овечий) товщ, лій, сить, д. тлущ; пор. САЛО.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жир — (жирове відкладення в тілі) сало, діал. товщ, (худоби) лій, (найчастіше топлений зі свиней) смалець. Словник синонімів Полюги
  2. Жир — Жир прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  3. жир — I -у, ч. Масляниста, нерозчинна у воді речовина, що входить до складу організму людини, тварини й рослини. Риб'ячий жир — добутий з печінки риб жир, що вживається як ліки, а також у техніці. З жиру — від забезпеченого, пересиченого життя; з розкошів. II -у, ч., карт., розм. Те саме, що трефа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. жир — 1. лой, масло, олива, олія, сало, смалець, товщ, тран, див. сить 2. (карти) це див. трефовий Словник чужослів Павло Штепа
  5. жир — жир карт. треф (ст)||жирок, жолудь, крайц, хреста, хрестик Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. жир — Не до жиру, добре що живу. Приповідка бідного. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. жир — У, ч. Дороге, багате, заможно зроблене або обставлене — все найкраще. Останній раз нефігово блювалося під традиційну музику з традиційним жиром і вином (І. Карпа). Словник сучасного українського сленгу
  8. жир — біси́тися з жи́ру, зневажл. Вередувати, живучи в багатстві, без труднощів. Один біситься з жиру, а другий риється по смітниках за кухонними покидьками (Ірина Вільде). дурі́ти з жи́ру. Поводити себе нестримано, порушуючи моральні норми (перев. Фразеологічний словник української мови
  9. жир — I. ЖИР (жирове відкладення в тілі тварини й людини), СА́ЛО, ТОВЩ діал., СИТЬ діал., ОМА́СТА діал., ТУК заст.; ВО́РВАНЬ заст. (морських тварин та риб); ЛІЙ (перев. рогатої худоби, овець); СМА́ЛЕЦЬ, ЛЯРД (топлений, перев. свиней, птиці). Словник синонімів української мови
  10. жир — Жир, -ру, -рові, на -ру́; жири́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. жир — ЖИР¹ , у, ч. Масляниста, нерозчинна у воді речовина, що входить до складу організму людини, тварини й рослини. На салогоні багато діла: той овець ріже, той білує, той жир обдира і кида у здоровенний казан (Мирний, І, 1954, 48); Добре засмажені зайці... Словник української мови в 11 томах