жолоб

ЖО́ЛОБ (пристрій для стікання води, зсипання чогось), ЛОТІ́К (ЛОТО́К рідше), РИШТА́К (а також у гірничому конвеєрі), РИ́НВА (перев. для стоку води). З жолоба сипалось борошно, гуркотіли жорна, злякано блимав вогник каганця (І. Кириленко); Ой паде дощик, паде та в лотоки скаче (коломийка); А ось, поглянь, — комбайн такий, що швидко, без зусилля рубає й сипле в риштаки потрощене вугілля (Н. Забіла); Давно вже збігла в ринвах вода, прояснилось небо і визвіздило (О. Донченко); Лункий пласт шуму нагло осунувся в тишу, мовби спустив хтось довжелезною ринвою щебінь з верховини (О. Гончар).

ЗАПА́ДИНА (низьке місце, понижена місцевість порівняно з навколишнім рельєфом), ПІД, ПА́ДИНА, ПА́ДІЛ, ВПА́ДИНА (УПА́ДИНА) рідко, ПАД рідко, ПОДИ́НА діал., ПРИ́ПАДЬ діал.; ЗАГЛИ́БИНА, ЖО́ЛОБ (перев. між горами, скелями і т. ін.); УЛО́ГО́ВИНА (ВЛО́ГО́ВИНА) (з пологими схилами); КОТЛОВИ́НА, КОТЛОВА́Н, КІТЛИ́НА діал., КІТЛОВИ́НА діал. (велика, глибока); ПАДЬ (звичайно поросла лісом). Під однією горою, коло зеленої левади в глибокій западині стояла чимала хата Омелька Кайдаша (І. Нечуй-Левицький); Гаряче літо спалило вже лугові трави по буграх, нечисленні коні січової варти паслися на подах (І. Ле); Здалека вже побачив жандарм, що зараз на першій такій впадині стежка залита була каламутною, спіненою водою (І. Франко); Важким тупотом проноситься мимо Фрунзе гуляй-пільська вольниця, щезає, ніби назавжди провалюється в темний таємничий пад Сиваша (О. Гончар); Пройшовши заглибину між двома горбами, розвідники почали підійматись на одну із зрізаних пірамід (М. Трублаїні); Грузинська столиця, розташована в широкій улоговині між горами, своїм особливим характером, своєрідною і романтичною красою полонила нас з першого погляду (Т. Масенко); Внизу, в котловині світяться вогні бараків (Ю. Яновський); За півгодини вона вже мчала широкими вулицями старого містечка, розташованого в неглибокому котловані, де сходилося кілька степових балок (С. Добровольський); Ось вони минули Тептюж, .. ось бориславська кітлина (І. Франко). — Пор. ба́лка, низина́, I. яр.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жолоб — «селянин»[ VI, 144] (зукраїнщене з поль. арґот. zlob [żłob] «те саме; несимпатична людина», первісно «жоліб, корито, ясла») [ОГ] зашіврає жолоб: Говоритиме хлоп Ну, не хотїв би я слухати того, що зашіврає жолоб... Словник з творів Івана Франка
  2. жолоб — жо́лоб іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. жолоб — див. водостік; кривий; яма Словник синонімів Вусика
  4. жолоб — [жолоб] -ба, м. (на) -б'і, мн. -бие, -лоуб'іў два жолобие Орфоепічний словник української мови
  5. жолоб — Желоб — chute, shoot, trough — Rutsche, Rinne, Gerinne — самопливний транспортний пристрій у вигляді русла, встановленого під нахилом для переміщення сипкої маси або пульпи. Гірничий енциклопедичний словник
  6. жолоб — -а, ч. 1》 Дерев'яна посудина у вигляді довгастого чотирикутника, признач. для годівлі та напування тварин. 2》 спец. Дерев'яний, металевий і т. ін. пристрій для пересипання, пересування, переливання, зсипання, зливання чого-небудь. 3》 перен., рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. жолоб — жолоб = жліб Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. жолоб — Жо́лоб, -ба, -бові, у -бі; -лоби́, -бі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. жолоб — ЖО́ЛОБ, а, ч. 1. Дерев’яна посудина у вигляді довгастого чотирикутника, признач. для годівлі та напування тварин. Прив’язали корову до жолоба в стайні (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах
  10. жолоб — Лотік, заглиблення для відводу вологи (синоніми — слізник, капельник). Архітектура і монументальне мистецтво
  11. жолоб — Жоліб и жолоб, -ба м. 1) Желобъ, желобокъ. 2) Корыто. Шух. І. 185. Візьме тебе за повода і приведе до жолоба, ой дасть тобі вівса-сіна. н. п. Жолоби викотили з нової комори. Шевч. 112. Насипали три жолоби грошей. Рудч. Ск. II. 142. Словник української мови Грінченка