загомонітися

ЗАГОВОРИ́ТИСЯ (надто захопитися розмовою), ЗАГОМОНІ́ТИСЯ розм., ЗАБАЛА́КАТИСЯ розм. — Недок.: загово́рюватися, забала́куватися. Ішли (Артем і Христина) посеред шляху, ..і, чи то заговорились отак, чи замріялись, — не чули за спиною в себе пирхання коней (А. Головко); — Годі вже тобі, — перепинила мати Вутаньку. — Данькові спати пора. І так загомонілись (О. Гончар); Не любила Марва, що її чоловік часто так загуляється з дітьми або забалакається з чоловіками, що про все забудеться (Грицько Григоренко).