1. Словник синонімів української мови

загорожа

ЗА́ГОРОДА (обгороджене місце для утримання свійських тварин і птахів), ЗАГОРО́ЖА, ЗАГІ́Н, ОБО́РА, ВОЛЬЄ́РА (ВОЛЬЄ́Р), ОЦА́РОК рідко. Позаганяв (Чіпка) у загороду худобу, набрав оберемок свіжої трави (Панас Мирний); Виснажена худоба дрімала в загоні, опустивши голови (Григорій Тютюнник); Пізнім вечором.. Плачинда потай, щоб ніхто не почув, випустив з обори на вулицю плохеньку ялівку, а сам пішов до Синяви (М. Стельмах); Наталка після того, як зостались її вольєри без цесарок, подалася в Херсон шукати собі іншого місця (О. Гончар). — Пор. коша́ра.

ОГОРО́ЖА (те, що відгороджує, оточує що-небудь), ЗАГОРО́ДА, ЗАГОРО́ЖА, ОГОРО́ДА рідше, ОГРА́ДА рідше, ГОРО́ЖА рідше, ХИСТ діал.; МУР, СТІНА́ (перев. з цегли); ВІР'Я́ (ВОР'Я) рідше (з жердин). Не обгорожуй себе огорожею, а приятелями (прислів'я); Перед ним (Ремо) майнули темні голови, повиті чадрами, що сьогодні дивились на нього з прощілин, загород, парканів (О. Досвітній); Працювала саме (Оксана), розставляла очеретяні загорожі для захисту сьогорічних саджанців (О. Гончар); Кум скочив мерщій з огороди і побіг до хати (Панас Мирний); А вже хто був (у Києві), то знає братство на Подолі, знає ту високу з дзиґарками дзвіницю, муровану кругом ограду (П. Куліш); Ржуть нетерпляче (коні), диханням огнистим повітря сповняють. Б'ють копитами в ворота і рвуться вперед за горожу (М. Зеров); Вітрюга такий, що аж хист вириває з землі навкруг пасіки (Словник Б. Грінченка); На подвір'ї, огородженому низьким кам'яним муром, колоди лісу, розбитий грузовик (Л. Дмитерко); Споруджена близько чотирьох тисячоліть тому, Велика Китайська стіна (довжина 6250 кілометрів) захищала країну від нападів ворогів (з журналу); Якесь горе вже йде до неї, вже ніби заглядає у двір через вір'я (І. Нечуй-Левицький). — Пор. парка́н, тин.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загорожа — загоро́жа іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. загорожа — див. огорожа; перешкода; прибудова Словник синонімів Вусика
  3. загорожа — ЗАГОРОДА огорожа <�тин, паркан, стіна тощо>; (дротяна) загородження. Словник синонімів Караванського
  4. загорожа — -і, ж. 1》 Тин, паркан, стіна і т. ін., чим огороджене, відгороджене що-небудь; огорожа. 2》 Огороджене, відгороджене місце (зазвичай для утримування свійських тварин і птахів). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. загорожа — ЗАГОРО́ЖА, і, ж. 1. Тин, паркан, стіна і т. ін., чим огороджене, відгороджене що-небудь; огорожа. Ми хутко збігли до Збруча, переступили обережненько невисоку загорожу з кільчастих дротів і забрели у річку (Козл., Сонце.. Словник української мови в 11 томах
  6. загорожа — Загорожа, -жі ж. = загорода 1. Задумали та снітинці город городити, щоб нікуди литвяківцям гуляти ходити. Не поможе, милий Боже, ваша загорожа. Мил. 78. Словник української мови Грінченка