загорожа

Значення в інших словниках

1. загорожа — загоро́жа іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. загорожа — див. огорожа; перешкода; прибудова Словник синонімів Вусика
3. загорожа — -і, ж. 1》 Тин, паркан, стіна і т. ін., чим огороджене, відгороджене що-небудь; огорожа. 2》 Огороджене, відгороджене місце (зазвичай для утримування свійських тварин і птахів). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. загорожа — ЗА́ГОРОДА (обгороджене місце для утримання свійських тварин і птахів), ЗАГОРО́ЖА, ЗАГІ́Н, ОБО́РА, ВОЛЬЄ́РА (ВОЛЬЄ́Р), ОЦА́РОК рідко. Словник синонімів української мови
5. загорожа — ЗАГОРО́ЖА, і, ж. 1. Тин, паркан, стіна і т. ін., чим огороджене, відгороджене що-небудь; огорожа. Ми хутко збігли до Збруча, переступили обережненько невисоку загорожу з кільчастих дротів і забрели у річку (Козл., Сонце.. Словник української мови в 11 томах
6. загорожа — Загорожа, -жі ж. = загорода 1. Задумали та снітинці город городити, щоб нікуди литвяківцям гуляти ходити. Не поможе, милий Боже, ваша загорожа. Мил. 78. Словник української мови Грінченка