1. Словник синонімів української мови

заздростити

ЗА́ЗДРИТИ (відчувати заздрість), ЗА́ЗДРИТИСЯ розм., ЗАВИ́ДУВАТИ розм., ЗА́ЗДРОСТИТИ діал. Як усі здивуються, коли вона на свято узує їх (чоботи), як усі будуть заздрити їй!.. (Панас Мирний); На велику худобу, батьківщину її заздрились (Ганна Барвінок); Не завидуй багатому; Багатий не знає Ні приязні, ні любові — Він все те наймає (Т. Шевченко); Багатирки надимали презирливо губи, а Мартоха думала: "заздростять!" (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заздростити — за́здростити дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. заздростити — За́здростити. Заздрити. Коли їм близше придивимо ся, то переконаємо ся, що ті горлачі майже самі мальконтенти, котрі або чують особисту якусь уразу, або заздростять, суть занадто горді і тим не вдоволені, що не они верховодять... Українська літературна мова на Буковині
  3. заздростити — -ощу, -остиш, недок., кому, чому, на кого – що і без додатка, діал. Заздрити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заздростити — ЗА́ЗДРОСТИТИ, ощу, остиш, недок., кому, чому, на кого — що і без додатка, діал. Заздрити, Багатирки надимали презирливо губи, а Мартоха думала: «за-здростять?» (Л. Укр., III, 1952, 636). Словник української мови в 11 томах
  5. заздростити — Заздростити, -щу, -стиш гл. — на. Завидовать. Заздростить, на воли його. Нволынск. у. Словник української мови Грінченка