займань
ЗАЙМАНЩИ́НА іст. (земельна ділянка, придбана правом першого зайняття вільної землі), ЗА́ЙМАНКА, ЗА́ЙМАНЬ, ЗА́ЙМИЩЕ, ЗА́ЇМКА іст., діал. — Прийде було полковник або військовий старшина до гетьмана: "Благослови, пане гетьмане, зайняти займанщину!" — та й займе, скільки оком закине, степу, гаїв, сіножатей, рибних озер (П. Куліш); Була у нас у займані на Галах береза суховерха (Ганна Барвінок); Верига обладнав собі землянку.. Такі землянки, як печериці, були розкидані скрізь по запорізьких займищах (П. Панч); Багато їх залишалося жити в Сибіру, вони заводили "заїмку" (з підручника).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- займань — за́ймань іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- займань — див. ґрунт; Земля Словник синонімів Вусика
- займань — -і, ж. Те саме, що займанщина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- займань — ЗА́ЙМАНЬ, і, ж. Те саме, що займа́нщнна. Була у нас у займані на Галах береза суховерха, що поти сік з неї пускали, що й усихати почала (Барв., Опов.., 1902, 468). Словник української мови в 11 томах
- займань — Займань, -ні ж. 1) = займанщина. По займані, пліндровині шляхетській живе народ. К. Дз. 100. Була у нас у займані на Галах береза суховерха... Чия вона? Нічия, так як сама займань — громадська. Г. Барв. 468. 2) у займані бути. Словник української мови Грінченка