1. Словник української мови в 11 томах

займань

ЗА́ЙМАНЬ, і, ж. Те саме, що займа́нщнна.

Була у нас у займані на Галах береза суховерха, що поти сік з неї пускали, що й усихати почала (Барв., Опов.., 1902, 468).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. займань — за́ймань іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. займань — див. ґрунт; Земля Словник синонімів Вусика
  3. займань — -і, ж. Те саме, що займанщина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. займань — ЗАЙМАНЩИ́НА іст. (земельна ділянка, придбана правом першого зайняття вільної землі), ЗА́ЙМАНКА, ЗА́ЙМАНЬ, ЗА́ЙМИЩЕ, ЗА́ЇМКА іст., діал. — Прийде було полковник або військовий старшина до гетьмана: "Благослови, пане гетьмане, зайняти займанщину!... Словник синонімів української мови
  5. займань — Займань, -ні ж. 1) = займанщина. По займані, пліндровині шляхетській живе народ. К. Дз. 100. Була у нас у займані на Галах береза суховерха... Чия вона? Нічия, так як сама займань — громадська. Г. Барв. 468. 2) у займані бути. Словник української мови Грінченка