закабаляти
ПОНЕВО́ЛЮВАТИ кого, що (позбавляти волі, незалежності, підкоряти своїй владі), ЗНЕВО́ЛЮВАТИ, УЯ́РМЛЮВАТИ (УЯРМЛЯ́ТИ), ЗАКАБАЛЯ́ТИ рідше, ЗАНЕВО́ЛЮВАТИ заст., розм., РАБУВА́ТИ ким, чим, діал.; ПОКРІПА́ЧУВАТИ (робити кріпаком). — Док.: понево́лити, знево́лити, уярми́ти, закабали́ти, занево́лити, покріпа́чити. Після визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького російський уряд поневолив Лівобережну та повернув польським магнатам Правобережну Україну (з газети); Чи ти (фашист) справді певен, що можеш зневолити мене, переінакшити, що, як здер з мене чоботи, так само зможеш видерти, виграбувати з мене й душу? (О. Гончар); Зухвалого Варяга син Слов'янських переміг богів; Необережний крок один Країну вільну уярмив! (переклад за ред. М. Рильського); Князі та їх бояри всіма правдами й неправдами відбирали землю у вільних смердів, а їх самих закабаляли (з підручника); Голод 1933 року цілковито заневолив традиційне українське село (з журналу); Довго ним (мужиком) ми рабували: кров лилась, свистів батіг (П. Грабовський).
Значення в інших словниках
- закабаляти — закабаля́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- закабаляти — -яю, -яєш, закабалювати, -юю, -юєш, недок., закабалити, -лю, -лиш, док., перех., рідко. Робити залежним від кого-небудь; уярмлювати, закріпощати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закабаляти — Неволити, зневолювати, зневолити, позневолювати; поневолювати, поневолити, приневолювати, приневолити, скоряти, скорити, поскоряти, уярмлювати, уярмляти, уярмити, поуярмляти Словник чужослів Павло Штепа
- закабаляти — ЗАКАБАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАКАБАЛЯ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех., рідко. Робити залежним від кого-небудь; уярмлювати, закріпощатм. Користуючись своєю владою, старшина [України у XVIII ст.] закабаляла і гнобила народ, стягувала різні побори (Іст. Словник української мови в 11 томах