закаблук

КАБЛУ́К (тверда набійка на підошві взуття під п'яткою), ЗАКАБЛУ́К, ПІДБО́Р, КО́РОК, ПІДП'Я́ТОК заст., ОБЧА́С (ОБЦА́С) діал.; ШПИ́ЛЬКА розм. (дуже тонка набійка в жіночому взутті). Уже й чоботи носить на вищих каблуках, а парубки його за малого вважають (М. Стельмах); На ногах нові чобітки на високих закаблуках з підківками (С. Чорнобривець); Мартин, не озираючись, втупивши зір у землю, круто повернувся на підборах (Н. Рибак); Софія не дуже висока.., ходить на високих корках (Леся Українка); Всі троє враз вони повернулися на підп'ятках і рушили назад (Ю. Смолич); Давид.. так б'є обчасами в долівку, що здригається вся комірчина (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закаблук — закаблу́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. закаблук — див. каблук Словник синонімів Вусика
  3. закаблук — -а, ч. 1》 Задня частина взуття, що охоплює п'яту. 2》 Те саме, що каблук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. закаблук — дава́ти / да́ти ли́ха закаблу́кам (закабла́м) (і переда́м). Запально, темпераментно танцювати. Хлопці посеред вагона давали лиха закаблукам, бо як же ти не танцюватимеш, коли війні каюк і їдеш додому (П. Загребельний); Колись тут .. збиралася .. Фразеологічний словник української мови
  5. закаблук — ЗАКАБЛУ́К, а, ч. 1. Задня частина взуття, що охоплює п’яту. Він був уже в чоботях і зіп’явся на носки тоді хитнувся на закаблуки, щоб розім’яти онучі на нозі (Смолич, Реве та стогне.. Словник української мови в 11 томах