закаблук

Значення в інших словниках

1. закаблук — закаблу́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. закаблук — див. каблук Словник синонімів Вусика
3. закаблук — дава́ти / да́ти ли́ха закаблу́кам (закабла́м) (і переда́м). Запально, темпераментно танцювати. Хлопці посеред вагона давали лиха закаблукам, бо як же ти не танцюватимеш, коли війні каюк і їдеш додому (П. Загребельний); Колись тут .. збиралася .. Фразеологічний словник української мови
4. закаблук — КАБЛУ́К (тверда набійка на підошві взуття під п'яткою), ЗАКАБЛУ́К, ПІДБО́Р, КО́РОК, ПІДП'Я́ТОК заст., ОБЧА́С (ОБЦА́С) діал.; ШПИ́ЛЬКА розм. (дуже тонка набійка в жіночому взутті). Словник синонімів української мови
5. закаблук — ЗАКАБЛУ́К, а, ч. 1. Задня частина взуття, що охоплює п’яту. Він був уже в чоботях і зіп’явся на носки тоді хитнувся на закаблуки, щоб розім’яти онучі на нозі (Смолич, Реве та стогне.. Словник української мови в 11 томах