закарлюка
ГАЧО́К (закручена лінія, розчерк у письмі), КАРЛЮ́ЧКА, КРЮЧО́К, ЗАВИТО́К, ЗАКАРЛЮ́ЧКА розм., ЗАКАРЛЮ́КА розм. Все там (у школі) було чудне, незвичайне, якісь таблички з гачками та закарлючками (М. Коцюбинський); Ми в редакції любили одержувати її акуратні карлючки на папері (Ю. Яновський); Мурашкова розгорнула листок, обписаний грецькими крючками (І. Нечуй-Левицький); Почерк у Пріськи, справді, красивий, округлий, з мудрими завиткамии (М. Стельмах); Люди підходили до приговора (про поділ землі), скидали шапки і руками та грудьми видавлювали під ним якісь на коріння схожі закарлюки або ставили хрестик (М. Стельмах).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закарлюка — закарлю́ка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- закарлюка — -и, ж., розм. Що-небудь у формі незвичного вигину, гачка (перев. про знаки письма, цифри і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- закарлюка — Закарлю́ка, -ки, -ці; -лю́ки, -лю́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- закарлюка — ЗАКАРЛЮ́КА, и, ж., розм. Що-небудь у формі незвичного вигину,гачка (перев. про знаки письма, цифри і т. ін.). Люди підходили до приговора, скидали шапки і руками та грудьми видавлювали під ним якісь... Словник української мови в 11 томах
- закарлюка — Закарлюка, -ки ж. Крючекъ, загибъ. ум. закарлючка. О. 1862. І. 79. Словник української мови Грінченка