закарлюка

закарлю́ка

-и, ж., розм.

Що-небудь у формі незвичного вигину, гачка (перев. про знаки письма, цифри і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закарлюка — закарлю́ка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. закарлюка — ГАЧО́К (закручена лінія, розчерк у письмі), КАРЛЮ́ЧКА, КРЮЧО́К, ЗАВИТО́К, ЗАКАРЛЮ́ЧКА розм., ЗАКАРЛЮ́КА розм. Все там (у школі) було чудне, незвичайне, якісь таблички з гачками та закарлючками (М. Словник синонімів української мови
  3. закарлюка — Закарлю́ка, -ки, -ці; -лю́ки, -лю́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. закарлюка — ЗАКАРЛЮ́КА, и, ж., розм. Що-небудь у формі незвичного вигину,гачка (перев. про знаки письма, цифри і т. ін.). Люди підходили до приговора, скидали шапки і руками та грудьми видавлювали під ним якісь... Словник української мови в 11 томах
  5. закарлюка — Закарлюка, -ки ж. Крючекъ, загибъ. ум. закарлючка. О. 1862. І. 79. Словник української мови Грінченка