закріплювати

ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (за допомогою кріплення робити щось стійким, нерухомим), ЗАКРІПЛЯ́ТИ, КРІПИ́ТИ спец.; ФІКСУВА́ТИ, ЗАФІКСО́ВУВАТИ (у певному положенні). — Док.: закріпи́ти, зафіксува́ти. Задоволено мугикаючи, токар закріплював різець (О. Донченко); Закріпляйте вітрила, Пильнуйте на вахті, Гостро, Ясно (М. Рильський); Головне було — зібрати компресори.. Кріпили деталь за деталлю, нарізали болти, міцно пригвинчували гайки (М. Трублаїні); Фіксувати хвору кінцівку.

ЗМІ́ЦНЮВАТИ (робити міцнішим, стійкішим, сильнішим), УКРІ́ПЛЮВАТИ, УКРІПЛЯ́ТИ, УТВЕ́РДЖУВАТИ, ПОСИ́ЛЮВАТИ, СКРІ́ПЛЮВАТИ, СКРІПЛЯ́ТИ, УПОТУ́ЖНЮВАТИ (ВПОТУ́ЖНЮВАТИ) рідко, МІЦНИ́ТИ рідко; ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ, ЗАКРІПЛЯ́ТИ (роблячи тривалим, постійно діючим); ПІДКРІ́ПЛЮВАТИ, ПІДКРІПЛЯ́ТИ (збільшуючи силу, міць і т. ін.). — Док.: зміцни́ти, укріпи́ти, утверди́ти, поси́лити, скріпи́ти, употу́жнити (впоту́жнити), закріпи́ти, підкріпи́ти. Кожна бойова операція зміцнювала і збільшувала партизанські загони (М. Шеремет); Німецьке командування особливо укріплювало оборону Лозової (І. Ле); (Анна:) Ви ще не знаєте, що значить влада, що значить мати не одну правицю, а тисячі озброєних до бою, що можуть і скріпляти й руйнувати всесвітні трони (Леся Українка); Я теж цілину піднімаю у полі, Впотужнює силу кохання моє (М. Нагнибіда); Вони згадали, як гнів загиблих товаришів міцнив їх відвагу (О. Довженко); Закріпляймо ж ми свободу! Бережімо Батьківщину! (П. Тичина).

ПРИКРІ́ПЛЮВАТИ (ПРИКРІПЛЯ́ТИ) до чого (міцно, надійно приєднувати що-небудь до чогось), ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (ЗАКРІПЛЯ́ТИ) на чому, ПРИЛАШТОВУВАТИ, ПРИЛАДНОВУВАТИ (ПРИЛА́ДНУВАТИ), ПРИЛА́ДЖУВАТИ, ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПРИПИНА́ТИ, ПРИПАСО́ВУВАТИ, УКРІ́ПЛЮВАТИ (ВКРІ́ПЛЮВАТИ) на чому, УКРІПЛЯ́ТИ (ВКРІПЛЯ́ТИ) на чому, ПРИСТАВЛЯ́ТИ (ПРИСТАНОВЛЯ́ТИ рідко), ПРИТИНА́ТИ розм., ПРИМОЦО́ВУВАТИ розм.; ПРИКО́ЛЮВАТИ, ПРИШПИ́ЛЮВАТИ, ШПИЛИ́ТИ, ПРИЧІПЛЮВАТИ (ПРИЧІПЛЯТИ) (також на що — користуючись чимсь гострим); ПРИВ'Я́ЗУВАТИ, ПРИКРУ́ЧУВАТИ, ПРИБИЧО́ВУВАТИ розм., ПРИТОРО́ЧУВАТИ розм. (мотузкою, ременем тощо); ПРИМИКА́ТИ (за допомогою замка). — Док.: прикріпи́ти, закріпи́ти, прилаштува́ти, приладна́ти, прила́дити, прироби́ти, припну́ти (прип'я́сти́), припасува́ти, укріпи́ти (вкріпи́ти), приста́вити (пристанови́ти), притя́ти (притну́ти), примоцува́ти, приколо́ти, пришпили́ти, причепи́ти, прив'яза́ти, прикрути́ти, приторочи́ти, прибичува́ти, примкну́ти. Татко з Оріховським метикували над тим, чи безпечно прикріплювати торбину до чемодана (Ірина Вільде); На базарі Єгор Шульга з своїми друзями-комсомольцями на телефонних стовпах загвинчують фарфорові ізолятори, закріплюють на них електричні дроти (А. Шиян); Захекані хлопці, витираючи з лоба піт, прилаштовували шнур до свого казкового змія (О. Копиленко); Наташа, схилившись над білявою голівкою ляльки, мовчки приладновувала бантик (А. Дімаров); Василь Яремчук.. збиває стару вивіску і приладнує нову (І. Цюпа); В руках Марини з'явилися гумові трубки. Вона спеціальними апаратами приладжувала їх коровам до дійок (С. Чорнобривець); Я брав невеличкого волоського гарбуза, зрізував меншу половинку, видовбував більшу і потім приробляв покришку (І. Микитенко); — Оце має бути рама або фюзеляж.. До нього прироблюють всі інші частини аероплана (С. Васильченко); Так шість раз той павук обривався, І шість раз він на стелю злізав, Але всьоме таки удержався Й до стіни свою нитку прип'яв (Леся Українка); Ковалі виковували шаблі і списи, вигострювали леза, припасовували держаки (З. Тулуб); Укріпивши знамено на високій вежі, біля нього гордо стояв радянський воїн (І. Цюпа); Дід Грицай взяв струга та сокиру і заходився майструвать коло старих уликів, приставляв нові дна до старих уликів (І. Нечуй-Левицький); Колоду він добре притнув до себе (В. Кучер); Примоцувавши до ніг "кігті" й товстим ременем приперезавши себе до стовпа, він вилазив у степу до гулких дротів (Л. Первомайський); (Живка:) Ці квіти — знак великої радості. Я збережу їх. А цю червону я приколю тобі на груди (О. Левада); Юлія.. зачала пришпилювати до волосся капелюх (І. Франко); В неділеньку святую Мундир надіває (Максим), І медаль і хрест причепить (Т. Шевченко); Притулювала (Настя) до лиця накуплені стрічки, начіплювала їх на голову (І. Нечуй-Левицький); Крицяк вирвав з моїх рук орчик, прив'язав шлею (Р. Андріяшик); Не сміявсь тільки Іцко, прикручуючи чемодани шворками (А. Кримський); — Котелок забув, — оповістив він і заходився прибичовувати його до ременя (Григорій Тютюнник); Плащпалатку він приторочить до ранця (П. Загребельний); Поночі примикав (перевізник) натомленого човна (Є. Гуцало).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закріплювати — закріплювати (закріпляти) – закріпити Недоконаний і доконаний види одного і того ж дієслова. Академічний “Словник української мови” (СУМ) це слово фіксує в багатьох значеннях. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. закріплювати — закрі́плювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. закріплювати — ПЛЯТИ кріпити, зміцнювати; (за ким) передавати у власність кому. Словник синонімів Караванського
  4. закріплювати — -юю, -юєш і закріпляти, -яю, -яєш, недок., закріпити, -плю, -іпиш; мн. закріплять; док., перех. 1》 Використовуючи яке-небудь кріплення, робити стійким, нерухомим. || Міцно приєднувати, прив'язувати до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. закріплювати — ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ЗАКРІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАКРІПИ́ТИ, іплю́, і́пиш; мн. закрі́плять; док., перех. 1. Використовуючи яке-небудь кріплення, робити стійким, нерухомим. Словник української мови в 11 томах