зальоти

ЗАЛИЦЯ́ННЯ, ЛИЦЯ́ННЯ, ЖЕНИХА́ННЯ, ФЛІРТ, ФЛІРТУВА́ННЯ, ЗАЛЬО́ТИ мн., розм., ФІ́ГЛІ мн., розм., ФІ́ГЛІ-МІ́ГЛІ мн., розм., ДЖИГУ́НСТВО розм. По обличчю дівчининому пробігала інколи смужка не то досади, не то таємного задоволення від парубкового залицяння (М. Коцюбинський); Чути веселі вигуки, срібні реготи дівчат та шепоти лицяння (І. Франко); Серед челядників уже ходили чутки про женихання хорунжого до хазяйської дочки (С. Добровольський); (Юрко:) Виходить — ти всерйоз закоханий? А я весь час думав, що між вами звичайний флірт (Я. Мамонтов); Бажаю, щоб ми раз уяснили собі, чим власне має бути театр — чи підоймою поступу і просвіти, чи.. місцем фліртування в антрактах (І. Франко); Не раз, приїжджаючи на батьківський хутір, Семен пробував залицятися до Василини, але нічого з його зальотів не виходило (М. Стельмах); Маріка, як тільки Тимофій куди відвернеться, заводить фіґлі з його братом Палійчуком (Г. Хоткевич); З великою неохотою йшов Захарко до Кирила говорити про фіґлі-міґлі наймолодшої невістки Оксани, яка.. крадькома знаходила собі втіху з Карпом... (А. Іщук).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зальоти — зальо́ти множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. зальоти — див. ЖЕНИХАННЯ; ОК. любовні пригоди. Словник синонімів Караванського
  3. зальоти — -ів, мн. Залицяння; любовні пригоди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зальоти — Зальо́ти, -тів, -там Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. зальоти — ЗАЛЬО́ТИ, ів, мн. Залицяння; любовні пригоди. [Зінька:] Ач, стара, вже й зуби погнили, а їй зальоти на думці: заманулося на старість у гречку скакати! (Кроп., II, 1958, 41); — Е, що бачу! Ви з гризоти Вбрались, ніби на зальоти, У червоні сап’янці! (Фр. Словник української мови в 11 томах
  6. зальоти — Зальоти, -тів м. мн. Ухаживаніе, волокитство. До дівки Санджаківни на зальоти поспішали. АД. І. 211. Він удівець, бачте, так на зальоти ходе до тії удови-молодиці. Камен. у. Словник української мови Грінченка