зальоти
зальо́ти
-ів, мн.
Залицяння; любовні пригоди.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зальоти — зальо́ти множинний іменник Орфографічний словник української мови
- зальоти — див. ЖЕНИХАННЯ; ОК. любовні пригоди. Словник синонімів Караванського
- зальоти — ЗАЛИЦЯ́ННЯ, ЛИЦЯ́ННЯ, ЖЕНИХА́ННЯ, ФЛІРТ, ФЛІРТУВА́ННЯ, ЗАЛЬО́ТИ мн., розм., ФІ́ГЛІ мн., розм., ФІ́ГЛІ-МІ́ГЛІ мн., розм., ДЖИГУ́НСТВО розм. Словник синонімів української мови
- зальоти — Зальо́ти, -тів, -там Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зальоти — ЗАЛЬО́ТИ, ів, мн. Залицяння; любовні пригоди. [Зінька:] Ач, стара, вже й зуби погнили, а їй зальоти на думці: заманулося на старість у гречку скакати! (Кроп., II, 1958, 41); — Е, що бачу! Ви з гризоти Вбрались, ніби на зальоти, У червоні сап’янці! (Фр. Словник української мови в 11 томах
- зальоти — Зальоти, -тів м. мн. Ухаживаніе, волокитство. До дівки Санджаківни на зальоти поспішали. АД. І. 211. Він удівець, бачте, так на зальоти ходе до тії удови-молодиці. Камен. у. Словник української мови Грінченка