замовити

ЗАГОВОРИ́ТИ (почати розмову, звертаючись до когось), ЗАБАЛА́КАТИ розм., ЗАГОМОНІ́ТИ розм., ЗАМО́ВИТИ заст. рідко; ОБІЗВА́ТИСЯ, ОКЛИ́КНУТИСЯ розм. (звернутися з розмовою, запитанням і т. ін.). — Недок.: загово́рювати, забала́кувати, замовля́ти, обзива́тися, оклика́тися. Князь Костянтин заговорював до Єремії, але молодий хлопець, обізвавшись до його одним словом і то з неохотою, знов мовчав (І. Нечуй-Левицький); — Ходім! ходім! — замовлять усі разом та й підуть (до Чіпки) (Панас Мирний); От люди вироїлися з церкви, ідуть, гудуть, інші до його обзиваються, питають, чого він такий смутний (Марко Вовчок); Схаменувся (Палінур). І до Нептуна окликнувся: "А що ти робиш, пан Нептун!" (І. Котляревський).

ЗАМОВЛЯ́ТИ етн. (за народними віруваннями — виліковувати хвороби, заліковувати рани за допомогою замовляння, чаклування), ПРИМОВЛЯ́ТИ, ВІДВЕРТА́ТИ, ВІДШІ́ПТУВАТИ, ВИШІ́ПТУВАТИ, ЗМОВЛЯ́ТИ заст. — Док.: замо́вити, примо́вити, відверну́ти, відшепта́ти, ви́шептати, змо́вити. І ворожка ворожила, Пристріт замовляла, Талан-долю та весілля З воску виливала (Т. Шевченко); — Домніка примовить тобі болячку! — обізвався батько (О. Кобилянська); (Гадюка:) Він (хворий) ходив до ворожки, та одвертала, не помогло (М. Коцюбинський); Доведеться Герцикові відшіптувать переполох (М. Кропивницький); Кликали бабу. Вишіптувала "з ручок і ніжок", виливала переполох (С. Васильченко); — Лучше, — каже (ксьондз), — ти навчись Бабити, змовляти, То й на себе, й на дітей Будеш гроші мати! (С. Руданський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

замовити

Значення в інших словниках