1. Словник синонімів української мови

занехати

ЗАНЕДБА́ТИ (перестати дбати, піклуватися про когось, щось), ЗАПУСТИ́ТИ, ЗАНЕХА́ЯТИ (ЗАНЕХА́ТИ діал.), ПОНЕХА́ЯТИ (ПОНЕХА́ТИ) діал., ЗАГИ́РИТИ діал. — Недок.: зане́дбувати, запуска́ти, занеха́ювати. — Ледащиця, та й годі!.. Дитя своє зовсім занедбала, — пропадає дитя (Марко Вовчок); Надія трохи занедбала квітник (С. Чорнобривець); — Перегуда так її (хату) запустив, що скоро й сам утік з неї (В. Кучер); — Жалко занехаять такого. Серйозний хлопець, читає все, думає (А. Тесленко); Болить моє серце, тебе покохавши, Крім тебе, мій краю, усе занехавши (переклад П. Грабовського); Тоді, як я жила вже у вуйків, понехала музику, науку чужої мови і літератури (Уляна Кравченко); До праці теж був (Андрій) не останній: Чи до пили, чи до сокири, — Коли на себе взяв завдання, То вже він діла не загирив (М. Ю. Тарновський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. занехати — занеха́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. занехати — Занеха́ти, зане́хувати. Занедбати Але [Ярошинська] була обарчена працею шкільною, а до того і не занехувала працю домашню, так що, коли взяти на розвагу, яка одробина часу оставала тій енергічній і щирій робітниці, — нема що і дивуватися... Українська літературна мова на Буковині
  3. занехати — -аю, -аєш, док., кого, що і ким, чим, діал. Занехаяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. занехати — Занеха́яти і занеха́ти, -ха́ю, -ха́єш кого, що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. занехати — Занеха́ти, -ха́ю, -єш гл. Оставить, покинуть, пренебречь. Любив же я дівча змалу, а тепера занехаю, бо вже иншу милу маю. Грин. III. 681. А я таку занехала матусину волю. Гол. IV. 445. Нещасливе закохання треба занехати. Гол. І. 297. Словник української мови Грінченка