1. Великий тлумачний словник сучасної мови

занехати

занеха́ти

-аю, -аєш, док., кого, що і ким, чим, діал.

Занехаяти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. занехати — занеха́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. занехати — Занеха́ти, зане́хувати. Занедбати Але [Ярошинська] була обарчена працею шкільною, а до того і не занехувала працю домашню, так що, коли взяти на розвагу, яка одробина часу оставала тій енергічній і щирій робітниці, — нема що і дивуватися... Українська літературна мова на Буковині
  3. занехати — ЗАНЕДБА́ТИ (перестати дбати, піклуватися про когось, щось), ЗАПУСТИ́ТИ, ЗАНЕХА́ЯТИ (ЗАНЕХА́ТИ діал.), ПОНЕХА́ЯТИ (ПОНЕХА́ТИ) діал., ЗАГИ́РИТИ діал. — Недок.: зане́дбувати, запуска́ти, занеха́ювати. — Ледащиця, та й годі!.. Словник синонімів української мови
  4. занехати — Занеха́яти і занеха́ти, -ха́ю, -ха́єш кого, що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. занехати — Занеха́ти, -ха́ю, -єш гл. Оставить, покинуть, пренебречь. Любив же я дівча змалу, а тепера занехаю, бо вже иншу милу маю. Грин. III. 681. А я таку занехала матусину волю. Гол. IV. 445. Нещасливе закохання треба занехати. Гол. І. 297. Словник української мови Грінченка