1. Словник синонімів української мови

заникнути

ЗАХО́ДИТИ (приходити куди-небудь, до кого-небудь ненадовго, мимохідь), ЗАБІГА́ТИ розм., ЗАВЕРТА́ТИ розм., ЗАСКА́КУВАТИ розм., ЗАЛІТА́ТИ розм., ЗАНИ́КУВАТИ діал. — Док.: зайти́, забі́гти, заверну́ти, заско́чити, залеті́ти, зани́кнути. День у день, вечір у вечір заходить він до своїх родичів; з тобою поговорить, дітей приголубить; хоч на годинку забіжить і твою душу наче сонцем освітить (П. Куліш); В поміщицьких садибах, куди Юрій завертав, щоб погодувати коня,.. господарів уже не заставав (П. Кочура); Після монастиря медвинці з тиждень прожили в тривожних нахололих лісах, зрідка по ночах заскакуючи в село (М. Стельмах); — Нікого тут нема?.. — Зараз — ані лялечки! Але, буває, червоні козаки залітають на хутір: то поїсти, то вівса.. для коней взяти (М. Стельмах). — Пор. вбіга́ти, 1. відві́дувати, наві́датися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заникнути — зани́кнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заникнути — Зани́кнути. Зникнути, пропасти. “Буковиньскіи Вѣдомости” пустили в сьвіт неправдиву вість, котру повинні спростувати, коли у редакторів єї не заникло почуте совісти і правди (Б., 1895, 16, 1) // пол. zaniknąć — зникнути. Українська літературна мова на Буковині
  3. заникнути — див. заникувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заникнути — Зани́кнути, -кну, -неш гл. Заглянуть, зайти, посмотрѣть. Він уже туди заникнув, у ліс, так і знає, хто там. Черниг. у. Словник української мови Грінченка