1. Словник синонімів української мови

запаморочення

ЗАПА́МОРОЧЕННЯ (затьмарення свідомості, втрата здатності ясно сприймати дійсність), ОЧМАНІ́ННЯ розм., ОДУРІ́ННЯ розм., О́ДУР розм., ДУР розм., О́БМОРОК заст. У князя пройшло перше запаморочення, його тіпала мовби лихоманка (П. Загребельний); Батарея стояла в дивному очманінні, немов раптом від кожного кудись і сила, і мова ділися (І. Чендей); До очманіння в голові гуде, лящить (М. Стельмах); На темних лапатолистих фігах завзято, мов сотні тріскачок, до одуру.. тріщать цикади (М. Коцюбинський); До дуру всі тоді пили (І. Котляревський); Страшні думки вставали в Зіньковій голові.. Вони пекли його, палили, що аж розум йому туманів, що аж обморок його брав (Б. Грінченко). — Пор. неприто́мність.

НЕПРИТО́МНІСТЬ (непритомний стан; втрата свідомості), БЕЗПА́М'ЯТСТВО, БЕЗПА́М'ЯТТЯ рідше, НЕПА́М'ЯТЬ, НЕСТЯ́МА розм., НЕТЯ́МА розм.; ЗАБУТТЯ́ (неповна втрата свідомості); ЗОМЛІ́ННЯ. — Глибока непритомність, вивих плеча, можливо, тріснула ключиця, — повідомляє лікар (І. Багмут); Петрик метався в безпам'ятстві (Ю. Збанацький); Сержант кинувся.., тяжко застогнав і знову впав у нестяму (І. Ле); Остап не спав, а лиш часом, на кілька хвилин, западав у нетяму (М. Коцюбинський); Скільки днів і ночей тривало маячливе його забуття? Опритомнів (Яресько) уночі, в похмурому бараці (О. Гончар). — Пор. запа́морочення.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запаморочення — запа́морочення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. запаморочення — ЗАПАМОРОКА млість, запаморочення, с. очманіння, д. заморока. Словник синонімів Караванського
  3. запаморочення — -я, с. Стан за знач. запаморочити і запаморочитися. Запаморочення голови — відчуття несправжнього обертання оточуючих предметів або власного тіла, а також відчуття обертання "усередині голови", "падіння в безодню". Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. запаморочення — Запа́морочення, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. запаморочення — ЗАПА́МОРОЧЕННЯ, я, с. Стан за знач. запа́морочити і запа́морочитися. Вутанька ще в якомусь гнітючому палаючому запамороченні приклала руку до лоба: що це за пісня така знайома?... Словник української мови в 11 томах