1. Великий тлумачний словник сучасної мови

запаморочення

запа́морочення

-я, с.

Стан за знач. запаморочити і запаморочитися.

Запаморочення голови — відчуття несправжнього обертання оточуючих предметів або власного тіла, а також відчуття обертання "усередині голови", "падіння в безодню".

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запаморочення — запа́морочення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. запаморочення — ЗАПАМОРОКА млість, запаморочення, с. очманіння, д. заморока. Словник синонімів Караванського
  3. запаморочення — ЗАПА́МОРОЧЕННЯ (затьмарення свідомості, втрата здатності ясно сприймати дійсність), ОЧМАНІ́ННЯ розм., ОДУРІ́ННЯ розм., О́ДУР розм., ДУР розм., О́БМОРОК заст. У князя пройшло перше запаморочення, його тіпала мовби лихоманка (П. Словник синонімів української мови
  4. запаморочення — Запа́морочення, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. запаморочення — ЗАПА́МОРОЧЕННЯ, я, с. Стан за знач. запа́морочити і запа́морочитися. Вутанька ще в якомусь гнітючому палаючому запамороченні приклала руку до лоба: що це за пісня така знайома?... Словник української мови в 11 томах