зарікатися

ЗАРЕКТИ́СЯ (дати собі слово, обіцянку не робити чогось), ЗАКА́ЯТИСЯ, ЗАКЛЯ́СТИ́СЯ розм., СПОКА́ЯТИСЯ заст. — Док.: заріка́тися, зака́юватися. Кілько сот разів він зарікався забути її, не думати про неї, вирвати її з серця (І. Франко); Од того часу я вже закаялась пити й любити (І. Нечуй-Левицький); Микола й справді швидко заклявся пити,.. купив конячку з візком і почав хазяйнувати (І. Нечуй-Левицький); — Не хвалися, дитино,.. бо як в недобру годину похвалитись, то можна й спокаятись... (Марко Вовчок). — Пор. 1. присяга́тися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарікатися — див. обіцяти Словник синонімів Вусика
  2. зарікатися — -аюся, -аєшся, недок., заректися, -ечуся, -ечешся; мин. ч. зарікся, зареклася, -лося; док., розм. Давати зарік, обіцянку не робити чого-небудь. Не зарікайся (не зарікайтесь) — уживається для підкреслення можливості, ймовірності настання чого-небудь небажаного. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зарікатися — заріка́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  4. зарікатися — Не зарікайся всього робити, лиш свого вуха вкусити. Лиш вуха свого не можна вкусити, але навіть несподіване може треба буде робити. Не зарікайся робити, тільки з злодіями ходити. Від праці не зарікайся, хіба лиш від нечесного товариства. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. зарікатися — Заріка́тися, -ріка́юся, -ріка́єшся; заректи́ся, -речу́ся, -рече́шся, -речу́ться; зарі́кся, зарекла́ся, -рекли́ся; зарі́кшись Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. зарікатися — ЗАРІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗАРЕКТИ́СЯ, ечу́ся, ече́шся; мин. ч. зарі́кся, зарекла́ся, ло́ся; док., розм. Давати зарік, обіцянку не робити чого-небудь. Словник української мови в 11 томах