застукати

ЗАСТА́ТИ (про які-небудь події, явища природи і т. ін. — відбутися, настати під час перебування кого-небудь у якомусь місці; несподівано виявити, знайти кого-небудь у якомусь місці, положенні, становищі), ЗАХОПИ́ТИ, ПРИХОПИ́ТИ, ПРИХВАТИ́ТИ, НАСТИ́ГНУТИ, НАСТИ́ГТИ, ЗАСЯГНУ́ТИ, ЗАСЯГТИ́, ЗАСКО́ЧИТИ розм., ЗАХВАТИ́ТИ розм., НАКРИ́ТИ розм., ЗАСТУ́КАТИ розм., ЗУСПІ́ТИ діал., ЗАСТИ́ГТИ рідко, СПОБІ́ГТИ рідко. — Недок.: застава́ти, захо́плювати, прихо́плювати, прихва́чувати, настига́ти, засяга́ти, накрива́ти, застига́ти, спобіга́ти. Схід сонця заставав косарів за роботою (В. Москалець); Ночували, де ніч захопила: в ровах при дорозі, в стодолах (М. Томчаній); Недалеко від панського займища Левка прихоплює світанок (М. Стельмах); Щасливий був, хто у своє село Вернув за дня, бо горе подорожнім, Як серед степу лихо засягло! (М. Рильський); На полі в житах нас заскочила злива (П. Козланюк); — Поверталась я з чужих сіл додому, а мене застукала хуртовина (М. Стельмах); І ось одного ранку дід застукав у садку свого внука (О. Донченко); Біжить вона, біжить. Стала її ніч застигати (О. Іваненко); І батька жалувать не стану, Як на крадіжці спобіжу (І. Манжура).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. застукати — засту́кати 1 дієслово доконаного виду почати стукати; початися засту́кати 2 дієслово доконаного виду застати; захопити розм. Орфографічний словник української мови
  2. застукати — (кого) застати, (на гарячому) захопити, зловити, спіймати, злапати. Словник синонімів Караванського
  3. застукати — I -аю, -аєш, док. 1》 Почати стукати, видавати стук, шум під час ударів, поштовхів і т. ін. || Швидко забитися (про серце), запульсувати (про кров). 2》 Почати стукати у двері, вікно і т. ін., просячи, домагаючись дозволу ввійти. 3》 перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. застукати — Аю, -аєш, док. Викрити, спіймати на гарячому. Я разом з іншими дітьми гралися в садку, в якому й демонстрували свої причандали, поки нас не застукала тітка Ілона (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  5. застукати — впійма́ти (пійма́ти, спійма́ти, злови́ти, засту́кати і т. ін.) / лови́ти на гаря́чому кого. Викрити кого-небудь, підстерігши його на місці злочину або на чомусь осудливому, протизаконному і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  6. застукати — ЗАСТУ́КАТИ¹, аю, аєш, док. 1. Почати стукати, видавати стук, шум під час ударів, поштовхів і т. ін. — Петро приїхав!.. — задзвенів десь молодий голос, і радісно застукали каблуки (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  7. застукати — Застукати, -каю, -єш гл. 1) Застучать. 2) Застичь, захватить, поймать. Застукав, як сотника в горосі. Ном. № 3927. Колись щука застукала в'юна у такім куточку, що не було куди йому утікати. Рудч. Ск. І. 46. Словник української мови Грінченка