1. Великий тлумачний словник сучасної мови

застукати

засту́кати

I -аю, -аєш, док.

1》 Почати стукати, видавати стук, шум під час ударів, поштовхів і т. ін.

|| Швидко забитися (про серце), запульсувати (про кров).

2》 Почати стукати у двері, вікно і т. ін., просячи, домагаючись дозволу ввійти.

3》 перен., розм. Настати, початися (про явища природи).

II -аю, -аєш, док., перех., розм.

1》 Раптово знайти, застати кого-небудь десь.

|| Несподівано захопити, спіймати де-небудь, переслідуючи, розшукуючи.

|| Прийшовши куди-небудь, застати кого-небудь за якимсь заняттям, роботою, в якому-небудь стані. Застукати зненацька.

2》 Захопити, застати кого-небудь десь (про незалежні від людини обставини, події, явища).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. застукати — засту́кати 1 дієслово доконаного виду почати стукати; початися засту́кати 2 дієслово доконаного виду застати; захопити розм. Орфографічний словник української мови
  2. застукати — (кого) застати, (на гарячому) захопити, зловити, спіймати, злапати. Словник синонімів Караванського
  3. застукати — Аю, -аєш, док. Викрити, спіймати на гарячому. Я разом з іншими дітьми гралися в садку, в якому й демонстрували свої причандали, поки нас не застукала тітка Ілона (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  4. застукати — впійма́ти (пійма́ти, спійма́ти, злови́ти, засту́кати і т. ін.) / лови́ти на гаря́чому кого. Викрити кого-небудь, підстерігши його на місці злочину або на чомусь осудливому, протизаконному і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  5. застукати — ЗАСТА́ТИ (про які-небудь події, явища природи і т. ін. — відбутися, настати під час перебування кого-небудь у якомусь місці; несподівано виявити, знайти кого-небудь у якомусь місці, положенні, становищі), ЗАХОПИ́ТИ, ПРИХОПИ́ТИ, ПРИХВАТИ́ТИ... Словник синонімів української мови
  6. застукати — ЗАСТУ́КАТИ¹, аю, аєш, док. 1. Почати стукати, видавати стук, шум під час ударів, поштовхів і т. ін. — Петро приїхав!.. — задзвенів десь молодий голос, і радісно застукали каблуки (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  7. застукати — Застукати, -каю, -єш гл. 1) Застучать. 2) Застичь, захватить, поймать. Застукав, як сотника в горосі. Ном. № 3927. Колись щука застукала в'юна у такім куточку, що не було куди йому утікати. Рудч. Ск. І. 46. Словник української мови Грінченка