1. Словник синонімів української мови

затор

ЗАТО́Р (скупчення людей, транспорту і т. ін., що створює перешкоду рухові), ПРО́БКА розм.; ЗАЛО́М (нагромадження дерев, повалених вітром, бурею). За характером руху колони можна було визначити, що вона вже не відчуває на собі твердої руки єдиного командування. Тільки цим можна було пояснити хаотичні затори, що виникали раз у раз внаслідок свавілля водіїв (О. Гончар); Пробка попереду розсоталася, шофер сів за руль, і машина рушила (Л. Первомайський); На самому краю чагарів Михайло несподівано натрапив на непролазний лісовий залом (П. Загребельний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затор — зато́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. затор — ЗАТОР – ЗАТІР Затор, -у. Скупчення людей, транспорту тощо, що перешкоджає руху. Затір, затору. Суміш, яка використовується при виготовленні горілки, пива тощо. Літературне слововживання
  3. затор — зп., завала; (криги) зашерет, гори <�стоси> криги; (на шляху) ок. тромб; П. перешкода, затримка. Словник синонімів Караванського
  4. затор — -у, ч. 1》 Скупчення людей, транспорту і т. ін., що створює перешкоду рухові. || Нагромадження крижин на річці під час льодоходу. 2》 перен., розм. Утруднення, перешкода, затримка в чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. затор — (гуральн.) затірка, (леду) підталина, (люду) тиснява, затиск, див. загромождати Словник чужослів Павло Штепа
  6. затор — ЗАТО́Р, у, ч. 1. Скупчення людей, транспорту і т. ін., що створює перешкоду рухові. Піонери посунули до дверей і утворили затор (Коп., Тв., 1955, 197); Авто бігло далі на схід.. Словник української мови в 11 томах