збаламучений
КАЛАМУ́ТНИЙ (про воду та іншу рідину — не прозорий, не чистий), МУТНИ́Й розм., БАЛАМУ́ТНИЙ розм.; СКОЛО́ЧЕНИЙ, ЗБАЛАМУ́ЧЕНИЙ розм. (який утратив прозорість). Понад Дністром іде вночі Козак. І дивиться йдучи На каламутну темну воду (Т. Шевченко); Восени звичайно сільські ґаздині мочили в мутній воді потоку коноплі (Н. Кобринська).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збаламучений — збаламу́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- збаламучений — див. каламутний Словник синонімів Вусика
- збаламучений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до збаламутити. 2》 у знач. прикм. Неврівноважений, легковажний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- збаламучений — ЗБАЛАМУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до збаламу́тити. Ми всім народом ополчились, Дніпро і Волга розгнівились — І морем бурним покотились До збаламученої Шпре!... Словник української мови в 11 томах