1. Великий тлумачний словник сучасної мови

збаламучений

збаламу́чений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до збаламутити.

2》 у знач. прикм. Неврівноважений, легковажний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збаламучений — збаламу́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. збаламучений — див. каламутний Словник синонімів Вусика
  3. збаламучений — КАЛАМУ́ТНИЙ (про воду та іншу рідину — не прозорий, не чистий), МУТНИ́Й розм., БАЛАМУ́ТНИЙ розм.; СКОЛО́ЧЕНИЙ, ЗБАЛАМУ́ЧЕНИЙ розм. (який утратив прозорість). Понад Дністром іде вночі Козак. І дивиться йдучи На каламутну темну воду (Т. Словник синонімів української мови
  4. збаламучений — ЗБАЛАМУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до збаламу́тити. Ми всім народом ополчились, Дніпро і Волга розгнівились — І морем бурним покотились До збаламученої Шпре!... Словник української мови в 11 томах