звинутися

КО́РЧИТИСЯ (вигинатися в корчах, зводитися від судоми), ЗВИВА́ТИСЯ, СУДО́МИТИСЯ, КОРО́ДИ́ТИСЯ розм., ПРУЧА́ТИСЯ розм. — Док.: ско́рчитися, поко́рчитися, зви́тися, зви́нутися (ізви́нутися) діал. зсудо́митися. Безталанні мученики корчились, побивались, а жовніри черпали окріп і все поливали їх зверху од ніг до голови (І. Нечуй-Левицький); Стогнучи, звивається на землі невідомий (М. Стельмах); Сіре від пороху обличчя йому зсудомилось (П. Панч); Його рана була дуже незначною. Та все ж шкрябнуло, пруга наварило, й кородиться рука від того болю (І. Ле); Звернулося (дитя) і впало.. Б'є ніжками, дуже пручається і поволеньки синіє (В. Стефаник). — Пор. 4. би́тися, бо́рсатися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звинутися — Метко і скоро щось робити [IV] — швидко зробити, упоратися [XII] — швидко коло чогось заходитися [V] Словник з творів Івана Франка
  2. звинутися — зви́нутися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. звинутися — див. звиватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. звинутися — ЗВИ́НУТИСЯ див. звива́тися. Словник української мови в 11 томах
  5. звинутися — Звину́тися, -ну́ся, -не́шся гл. Успѣть (сдѣлать, возвратиться). Я звинувся і все зробив. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка