звідкись

ЗВІ́ДКИСЬ (з якогось, точно не відомого місця), ЗВІДКІЛЯ́СЬ (ЗВІДКІ́ЛЬСЬ), ВІДКІЛЯ́СЬ (ВІДКІ́ЛЬСЬ), БО́ЗНА-ЗВІ́ДКИ розм., КА́ЗНА-ЗВІ́ДКИ розм., ХТО́ЗНА-ЗВІ́ДКИ розм., ЧО́РТЗНА-ЗВІ́ДКИ фам. Монотонний, одноманітний свист долітав звідкись згори (В. Владко); Звідкілясь війнуло болотяною тванню (О. Донченко); Ось відкілясь блимнуло світлом... раз... і вдруге... (Панас Мирний); Бозна-звідки, мов з моря блакиті.., вигулькнули веселі дніпрові гори (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звідкись — зві́дкись прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. звідкись — присл. 1》 З якогось, точно не відомого місця, з якоїсь місцевості. || З якогось боку. 2》 З якогось, точно не відомого джерела. 3》 З якоїсь, точно не відомої причини; чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. звідкись — ЗВІ́ДКИСЬ, присл. 1. З якогось, точно не відомого місця, з якоїсь місцевості. Вечорами приходила з сусідньої дачі кучерява курсистка, заслана звідкись (Коцюб., II, 1955, 219); Монотонний, одноманітний свист долітав звідкись згори (Вл., Аргон. Всесв. Словник української мови в 11 томах