1. Словник синонімів української мови

зганяти

ЗБИРА́ТИ (когось, щось в одному місці), СКУ́ПЧУВАТИ, КУ́ПЧИТИ розм., СКУ́ПЛЮВАТИ розм., ЗГРОМА́ДЖУВАТИ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИ, КОНЦЕНТРУВА́ТИ, СТЯГА́ТИ, СТЯ́ГУВАТИ рідше, ПІДТЯГА́ТИ, ПІДТЯ́ГУВАТИ (у великій кількості); ЗГАНЯ́ТИ, ЗГО́НИТИ, НАГАНЯ́ТИ, НАГО́НИТИ (перев. про людей — насильно). — Док.: зібра́ти, назбира́ти, ску́пчити, ску́пити, згрома́дити, зосере́дити, сконцентрува́ти, стягти́, стягну́ти, настяга́ти, підтягти́, підтягну́ти, зігна́ти, зогна́ти розм. назганя́ти, назго́нити, нагна́ти. Сполох літав над селом.. і збирав народ (М. Коцюбинський); Казкові скарби скупчує він у своєму палаці на Петромі (З. Тулуб); Навесні степові вітри купчили молочно-сизі хмари (Н. Рибак); Постановили (Супрун і Кривоніс) підмовляти потаєнці козаків, селян та міщан, скупити підмовлених повстанців в загони і потім.. приставати до козацького війська (І. Нечуй-Левицький); Кутузов зосередив війська на захисті підступів до Півдня Росії (П. Кочура); Біла армія барона Врангеля.. підтягає резерви кубанців, донців, концентрує танки й бомбовози (Ю. Яновський); Десяцькі ходили по дворах, зганяли на сходку (Ю. Яновський); З слобід і хуторів нагнали народу тисячами; рівняли дороги, підгачували греблі (О. Стороженко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зганяти — зганя́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зганяти — (звідки) проганяти, виганяти; (порохи) здувати, змітати, змахувати; (куди) скупчувати, зосереджувати, збирати докупи. Словник синонімів Караванського
  3. зганяти — -яю, -яєш, згонити, -ню, -ниш, недок., зігнати і розм. зогнати, зжену, зженеш, док., перех. 1》 Примушувати полишити певне місце; проганяти. || Примушувати переселятися звідки-небудь. || Виганяти кого-небудь із двору, дому і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зганяти — зво́дити (зганя́ти) / звести́ (зігна́ти) зі сві́ту кого. Доводити кого-небудь до загибелі, до смерті. (Ярина:) Мамо! Тату! За віщо ж ви мене зганяєте зі світу? (І. Карпенко-Карий); — Хіба ж таке забудем? — голос Демида затремтів. Фразеологічний словник української мови
  5. зганяти — Зганя́ти, -ня́ю, -ня́єш, -ня́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. зганяти — ЗГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш ЗГО́НИТИ, ню, ниш, недок., ЗІГНА́ТИ і розм. ЗОГНА́ТИ, зжену́, зжене́ш, док., перех. 1. Примушувати покидати певне місце; проганяти. Словник української мови в 11 томах
  7. зганяти — Зганя́ти, -ня́ю, -єш сов. в. зігнати, зжену, -неш, гл. 1) Сгонять, согнать съ чего, прогонять, прогнать откуда. Послухай ти, чуро: чи то гуси кричать, чи лебеді ячать?.. Коли гуси кричать, або лебеді ячать, то зжени. Макс. (1849), 26. Словник української мови Грінченка