1. Словник синонімів української мови

здибати

ЗУСТРІ́НУТИ кого (ідучи чи пройшовши куди-небудь, зійтися з кимось, помітити когось), ЗУСТРІ́ТИ, ЗУСТРІ́НУТИСЯ з ким, ЗУСТРІ́ТИСЯ з ким, ПОБА́ЧИТИ, ПОБА́ЧИТИСЯ з ким, СТРІ́НУТИ розм., СТРІ́ТИ розм., СТРІ́НУТИСЯ з ким, розм., СТРІ́ТИСЯ з ким, розм., ПОСТРІЧА́ТИ розм., ПОВИДА́ТИСЯ з ким, розм., ЗАБА́ЧИТИСЯ (ЗОБА́ЧИТИСЯ) з ким, розм., УСТРІ́НУТИ (ВСТРІ́НУТИ) діал., УСТРІ́ТИ (ВСТРІ́ТИ) діал., УЗДРІ́ТИСЯ (ВЗДРІ́ТИСЯ) з ким, заст.; ПЕРЕСТРІ́ТИ, ПЕРЕСТРІ́НУТИ, СПІТКА́ТИ, СПІТКА́ТИСЯ з ким, ПЕРЕСТРІ́ТИСЯ з ким, діал., ПЕРЕСТРІ́НУТИСЯ з ким, діал. (по дорозі, ідучи, їдучи і т. ін.); ЗДИ́БАТИ, НАДИ́БАТИ розм., ПОДИ́БАТИ розм., ПОДИ́БАТИСЯ розм., СПОБІ́ГТИ діал. (перев. випадково або несподівано). — Недок.: зустріча́ти, зустріва́ти діал. зустріча́тися, ба́чити, ба́читися, стріча́ти, стріва́ти рідко стріча́тися діал. уздріва́тися (вздріва́тися), перестріва́ти, перестріча́ти розм. здиба́ти, зди́бувати, нади́бувати, надиба́ти, поди́бувати, поди́буватися, спобіга́ти. Було ще на зорю не здійметься, вона з коромислом біжить по воду, щоб людей менше зустрінути (Ганна Барвінок); В перервах між лекціями я ходив по коридорах, сподіваючись зустріти Марію (Є. Гуцало); У теплі дні збирання винограду Її він стрів. На мулах нешвидких вона верталась із ясного саду Ясна, як сад, і радісна, як сміх (М. Рильський); Веселий, говорливий, жартує (Денис) з усіма, кого постріча (Г. Квітка-Основ'яненко); — Ото, значить, як ви нас устріли, ..і страху ж я набрався, Господи! (Панас Мирний); Якісь люди, назвавшись тітчиними сусідами, перестріли мене на вулиці й сказали, аби я завітав до тітки, бо вона захворіла (Є. Гуцало); Вже аж під Броварами випадково здибав (Артем Степанович) слобідчанина, діда-сусіду (Ю. Збанацький); Кілька годин тому комбриг надибав його серед захаращеної возами вулиці, розгубленого і переляканого (Ю. Бедзик); На порозі його спобіг земляк — отой лагідний Сошенко (Г. Косинка). — Пор. 1. натра́пити.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здибати — Зди́бати: — зустріти [53] Словник з творів Івана Франка
  2. здибати — зди́бати 1 дієслово доконаного виду зустріти зди́бати 2 дієслово доконаного виду забити в колодки рідко здиба́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  3. здибати — ЗДИБУВАТИ зустрічати, стрівати, спотикати; (раз-у-раз) подибувати, знаходити, натрапляти на; (горе) зазнавати чого. Словник синонімів Караванського
  4. здибати — I див. здибати. II -аю, -аєш, док., перех., заст. Забити в колодки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. здибати — зди́бати зустріти (м, ср, ст): Врешті, вернувся до Львова. Здиба́ю його на вулиці, щиро вітаємось, балакаємо про це та про те. В одному моменті Старосольський чемно кланяється молодому чоловікові. – Хто це такий? – питаю. – Мій учень. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. здибати — Здибався Яким з таким. Зійшлися оба однакові. Здибав сокиру за лавою. Знайшов те, чого не згублено. Здиблемося на йосафатовій долині. Народне вірування, що на йосафатовій долині буде страшний суд і там усі люде здибаються. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. здибати — Здиба́ти, -ба́ю, -ба́єш зди́бати, зди́баю, -баєш, -бають і зди́блю, зди́блеш, зди́блють Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. здибати — ЗДИ́БАТИ¹ див. здиба́ти. ЗДИ́БАТИ², аю, аєш, док., перех., заст. Забити в колодки. А там панові не вподобався, Писарині якому,— Ноги здибають, руки сплутають І звезуть до прийому (Рудан., Тв., 1956, 41). ЗДИБА́ТИ, а́ю, а́єш і ЗДИ́БУВАТИ, ую, уєш, недок. Словник української мови в 11 томах
  9. здибати — Здибати, -ба́ю, -єш сов. в. здибати, -баю(-блю), -баєш(-блеш), гл. Встрѣчать, встрѣтить. Костю, чи не здибали-сте де мого Михаська? Камен. у. Ідуть, ідуть, здибають пана. Рудч. Ск. І. 162. Як вас (літа) здибле лиха доля, будьте коротенькі. Гол. І. 273. Словник української мови Грінченка