злякатися

ЛЯКА́ТИСЯ кого, чого й без додатка (зазнавати страху, переляку від кого-, чого-небудь), СТРАХА́ТИСЯ, СТРАШИ́ТИСЯ, ПОЛО́ХАТИСЯ, САХА́ТИСЯ, ЖАХА́ТИСЯ кого, чого, підсил., УЖАХА́ТИСЯ (ВЖАХА́ТИСЯ), ТРЕМТІ́ТИ перед ким, чим і без додатка, підсил., ТРІПОТА́ТИ (ТРІПОТІ́ТИ), ТРЕПЕТА́ТИ без додатка, від кого, чого, перед ким, чим, рідше, ХАРАПУ́ДИТИСЯ розм., ПОЛОШИ́ТИСЯ кого, чого й без додатка, розм., ТІ́ПАТИСЯ перед ким, чим, розм., СПУ́ДЖУВАТИСЯ кого, чого й без додатка, діал. — Док.: зляка́тися, ізляка́тися рідше переляка́тися, наляка́тися, настраха́тися, настраши́тися, острахну́тися, перестраши́тися, споло́хатися, сполоши́тися, переполо́хатися, схарапу́дитися, переполоши́тися, наполо́хатися, ужахну́тися (вжахну́тися), зжахну́тися, спу́дитися, перепу́дитися діал. помаркотні́ти. На Нелю.. напав якийсь незрозумілий страх. Вона стала лякатись присмерку (Ірина Вільде); Захар пополотнів і перелякавсь. Холодна ввижалася йому чимсь дуже страховинним (А. Кримський); — Ви скоро й своєї тіні будете страхатися, — презирливо скривив тонкі уста Сафрон Варчук (М. Стельмах); — Невже ото все неправда, що розказував дядько Филін? То це я тільки дурно настрахалась? — сказала Настя (І. Нечуй-Левицький); Вона боялась, що п'яний чоловік почне зараз же неприємну розмову, а ще більше страшилася його важких кулаків (А. Шиян); Як я настрашилася, ще й досі тремчу, як згадаю ту ніч! (І. Франко); (Наталя Семенівна (побачивши Оксану):) Ти?!.. (Оксана:) Я! Не полохайтесь! Це не манія, а я живесенька... (М. Кропивницький); Микола був вперше на морі. Його тверда душа трохи сполохалась (І. Нечуй-Левицький); Якось вона проковтнула голку, всі страшенно сполошились (П. Панч); В перепуді після недавніх заколотів і повстань — государ, можновладець величезної країни, сахався людей (О. Ільченко); Раптом Юра схоплюється і жахається — дороги далі нема (Ю. Смолич); — Ой лишенько! — вжахається тітка. — Багато людей вбито? (Марко Вовчок); Щось грюкнуло так по хаті, що аж шибки забряжчали. Галя вжахнулась (Марко Вовчок); — А що ж, Свириде Яковлевичу, взамін дасте за цю півдесятинку?.. — Дулю з маком! Тремтиш? (М. Стельмах); Скільки ж треба сонця, ласки, квітів по останнім святі перемог, щоб одвикли діти тріпотіти перед чорним привидом тривог!.. (Н. Забіла); Мошко відкинув сю думку (про втечу). Хто ще знає, чи є чого полошитися? (І. Франко); — Хто там?.. "Господи! Розбишаки це", — подумала Пріська вся тіпаючись (Панас Мирний); Спудився цирульничина, Кинув тацку, палку й торбу, Сам же — подавай бог ноги! (І. Франко); Гриць дуже перепудився і зверещав (І. Франко). — Пор. 1. боя́тися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злякатися — зляка́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. злякатися — страх найшов (напав) на кого; страх пройняв (обняв, обхопив) кого; взятися страхом; зазнати (набратись, натерпітися) страху; (відчути великий жах, переляк) душа завмерла (замерла) у кого; душа [аж] у п’ятах (у п’ятках) у кого... Словник фразеологічних синонімів
  3. злякатися — див. боятися Словник синонімів Вусика
  4. злякатися — [з'л'акатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  5. злякатися — і рідко ізлякатися, -аюся, -аєшся, док. Відчути ляк, страх; перелякатися. || Здригнутися від несподіванки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. злякатися — Злякався, аж у п’яти закололо. Дуже злякався. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. злякатися — Зляка́тися, -ка́юся, -ка́єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. злякатися — ЗЛЯКА́ТИСЯ і рідко ІЗЛЯКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Відчути ляк, страх; перелякатися. Еней, пожар такий уздрівши, Злякався, побілів, як сніг (Котл., І, 1952, 104); [Женя:] Думаєш, як у перший раз мене сполохала, то я й тепер тебе злякаюсь?.. (Кроп. Словник української мови в 11 томах
  9. злякатися — Злякатися, -каюся, -єшся гл. Испугаться. Жінка, злякавшись, упала перед ним. Єв. Мр. V. 33. Еней, пожар такий уздрівши, злякався, побілів як сніг. Котл. Ен. II. 30. Злякався хлопчик, аж поблід. Гліб. 56. Словник української мови Грінченка