1. Словник синонімів української мови

знайко

ЗНАВЕ́ЦЬ (людина, що володіє глибокими знаннями в якійсь галузі, має тонкий смак і т. ін.), ДО́КА розм., ДО́ЙДА розм., ЗНА́ЙКО рідше, ВСЕЗНА́ЙКО (УСЕЗНА́ЙКО) ірон., БАГАТОЗНА́ЙКО ірон., ПРОФЕ́СОР жарт.; ЕРУДИ́Т (той, хто має велику ерудицію). Цей дід Грек достойний того, щоб який знавець написав про нього монографію (Ю. Яновський); — Так.. треба справки наводити... копії брати... — понуро дивлячись, як великий дока в цьому ділі, одрубав чоловік (Панас Мирний); — Злякався? Думає, що цей парубійко — геніальний дойда? (О. Слісаренко); Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить (прислів'я); — Чого ж ви у мене питаєте, хіба я всезнайко? (М. Чабанівський); — Косити тебе не треба вчити, бо ти в цьому професор (М. Томчаній).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знайко — зна́йко іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. знайко — див. умілий Словник синонімів Вусика
  3. знайко — -а, ч., розм. Людина, обізнана з усім або з чим-небудь; знавець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. знайко — ЗНА́ЙКО, а, ч., розм. Людина, обізнана з усім або з чим-небудь; знавець. Знайко біжить, а незнайко лежить (Номис, 1864, № 6018). Словник української мови в 11 томах
  5. знайко — Знайко, -ка м. Знающій, свѣдущій. Знайко біжить, а незнайко лежить. Ном. № 6018. Словник української мови Грінченка