зодчий
АРХІТЕ́КТОР (фахівець з архітектури), БУДІВНИ́ЧИЙ, ЗО́ДЧИЙ книжн., ГРАДОБУДІВНИ́К рідше. Ще з дитинства я готувався стати архітектором (О. Донченко); Потреба собору, потреба краси, так само, як і огида до руйнування, видно, завжди жевріла в цих людях, будівничих (О. Гончар); Київ XXІ сторіччя зводиться вже сьогодні. І нинішнім градобудівникам для здійснення своїх задумів треба не менше громадської мужності, ніж зодчим Софії (з газети).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зодчий — зо́дчий іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- зодчий — див. Творець Словник синонімів Вусика
- зодчий — -чого, ч., книжн. Художник-будівельник, архітектор. || уроч. Творець, будівничий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зодчий — хохл. (зодчій) будівник Словник чужослів Павло Штепа
- зодчий — ЗО́ДЧИЙ, чого, ч., книжн. Художник-будівельник, архітектор. Наприкінці XII ст. в літопису згадується зодчий Петро Милонич, що збудував у Києві.. кам’яну підпірну стіну під горою, яку розмивали води Дніпра (Іст. УРСР, І, 1953, 112); // уроч. Словник української мови в 11 томах