зодчий
зо́дчий
-чого, ч., книжн.
Художник-будівельник, архітектор.
|| уроч. Творець, будівничий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зодчий — зо́дчий іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- зодчий — див. Творець Словник синонімів Вусика
- зодчий — хохл. (зодчій) будівник Словник чужослів Павло Штепа
- зодчий — АРХІТЕ́КТОР (фахівець з архітектури), БУДІВНИ́ЧИЙ, ЗО́ДЧИЙ книжн., ГРАДОБУДІВНИ́К рідше. Ще з дитинства я готувався стати архітектором (О. Словник синонімів української мови
- зодчий — ЗО́ДЧИЙ, чого, ч., книжн. Художник-будівельник, архітектор. Наприкінці XII ст. в літопису згадується зодчий Петро Милонич, що збудував у Києві.. кам’яну підпірну стіну під горою, яку розмивали води Дніпра (Іст. УРСР, І, 1953, 112); // уроч. Словник української мови в 11 томах