зрадник

ВІДСТУ́ПНИК (той, хто відмовився від своїх поглядів, ідеалів, політичних переконань тощо), РЕНЕГА́Т, ПЕРЕ́ВЕРТЕНЬ, ЗРА́ДНИК, НЕДО́ВІРОК, ПЕРЕБІ́ЖЧИК, ВІДЩЕПЕ́НЕЦЬ, ПЕРЕКИ́НЕЦЬ, ПЕРЕКИ́НЧИК розм. Іван Франко своїм гострим словом карає, б'є всіх тих,.. яким тільки й є одне ім'я ганебне: боягуз, відступник, зрадник (П. Тичина); — Ви знаєте, ренегати й перекинчики завжди бувають лютішими за звичайних ворогів (В. Собко); — Вмру, а таки помщуся над ним (Є. Вишневецьким)! Згублю з світу отого катюгу, перевертня, одступника, — гомонів Кривоніс (І. Нечуй-Левицький); З тим Дум'яком, недовірком і анархістом, я ледве чи договорюся до чого (І. Франко); Перебіжчики від більшості до меншості; (Наталя:) Намалюй нещадними сатиричними фарбами пики одщепенців суспільства (І. Микитенко).

ЗРА́ДНИК (той, хто зраджує), ЗРА́ДЕЦЬ діал., ЗРАДЛИ́ВЕЦЬ рідко, ЗРА́ДЦЯ рідко; ЗАПРО́ДАНЕЦЬ, ПЕРЕПРО́ДАНЕЦЬ рідше, ІУ́ДА (Ю́ДА) зневажл., ХРИСТОПРОДА́ВЕЦЬ заст. лайл., ПРОДА́ЖНА ШКУ́РА лайл. (з корисливою метою). Зрадник зогниє в чужій землі, зотліє в забутті, бо він був ворогом свого народу, чужинцем у своїй нації (Ю. Мельничук); А круг його стоять усе тії окаяннії зрадці у блакитних стьожках да в голубих жупанах і вже не боячись голосно розмовляють (П. Куліш); Щоб не сталося, однак перемагає Вірність воїна, А не зрадливця крутні (М. Нагнибіда); Потайний зрадця Вуяхевич розсипав гіркі слова в козацькії душі (П. Куліш); Запроданцям не йме Шевченко віри, Йому чужий їх зрадницький сонет (Д. Павличко); Ви чуєте, іуди, Ви всі, що Каїна горить на вас печать? Отчизни іншої нема в нас і не буде, Ми кров'ю матері не вмієм торгувать! (М. Рильський). — Пор. 1. відсту́пник, 1. перебі́жчик.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зрадник — зра́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. зрадник — Запроданець, перекинчик, перевертень, ренегат, відступник, христопродавець, жм. юда, продажна шкура; (під окупацією) коляборант, вислугач; зрадливець, д. зрадець. Словник синонімів Караванського
  3. зрадник — Батькопродавець, безбатченко, братопродавець, братопродавця, викажчик, виказник, виказувач, відступник, відступця, відщепенець, віровідступник, дворушник, дезертир, запроданець, здрайця, зрадець, зрадливець, єретик, іскаріот, каїн, клятвопорушник... Словник синонімів Вусика
  4. зрадник — [зрадниек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  5. зрадник — -а, ч. Той, хто зраджує (у 1-3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. зрадник — Зра́дник, -ка, -кові, -ку! -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. зрадник — ЗРА́ДНИК, а, ч. Той, хто зраджує (у 1 — 3 знач.). [Комонник:] Я зрадників державних не шкодую (Л. Укр., II, 1951, 527); В той час, коли народ самовіддано й завзято боровся за визволення батьківщини... Словник української мови в 11 томах
  8. зрадник — Зрадник, -ка м. Измѣнникъ, предатель. Чуб. V. 57. Вибрав Юду Іскариоцького, що стався зрадником. Св. Л. VI. 16. Словник української мови Грінченка