1. Словник синонімів української мови

зрання

ВРА́НЦІ (УРА́НЦІ) (у ранковий час), ЗРА́НКУ, РА́НКОМ, РА́НО, ЗРА́ННЯ, ЗАРА́ННЯ, СПОЗАРА́НА, СПОЗАРА́НКУ, СПОЗАРА́ННЯ, ЗАРА́НІ розм., ПОРАНЕ́НЬКУ розм., ЗАРА́ННЄ заст., ЗАРА́НА діал., ПОРА́НО діал., ПОРА́НУ діал. (досить рано). Вранці, коли піднялося сонечко, ми вирушили до річки (О. Досвітній); Уранці я не втерпів і знову побіг до ковальні (Б. Грінченко); Зранку захмарило і довго сіяло на землю холодну, дрібну мжу (Григорій Тютюнник); Сьогодні він не спав цілу ніч. Лише ранком задрімав якусь годину (І. Микитенко); Рано, разом з сонцем, прокинулась і Харитя (М. Коцюбинський); В Обухівку Давид прийшов зарані — саме школярі сходились до школи (А. Головко); Сонечко за тучу сховалось зараннє (Г. Квітка-Основ'яненко); Газдині топлять зарана (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зрання — зра́ння прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. зрання — див. рано Словник синонімів Вусика
  3. зрання — присл. Те саме, що зранку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зрання — Зра́ння, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. зрання — ЗРА́ННЯ, присл. Те саме, що зра́нку. Привіз в місто мужик сіно, Продав його зрання, Купив собі добру миску Драглів на снідання (Рудан., Тв. Словник української мови в 11 томах
  6. зрання — Зранку, зрання нар. = зрана. Приходили люди зранку. Рудч. Ск. II. 168. Орав же я зрання до полудня, доки не прийшла на серденьку туга. Чуб. V. 157. Словник української мови Грінченка