1. Словник синонімів української мови

зіпрілий

ГНИЛИ́Й (зіпсований гниттям); ПОГНИ́ЛИЙ, ПРІ́ЛИЙ, ЗІПРІ́ЛИЙ (ЗОПРІ́ЛИЙ рідше), ПЕРЕПРІ́ЛИЙ, ПІДЛЕ́ГЛИЙ діал. (під дією вологи й тепла); ГНИЛУВА́ТИЙ, ГНИЛЕ́НЬКИЙ, ПРІЛУВА́ТИЙ (трохи, в одному місці й т. ін.); ПЕРЕГНИ́ЛИЙ (повністю). Від одного гнилого яблука увесь віз згниє (прислів'я); Погниле дерево скрипки розсипається трухою (Н. Рибак); В селі стояв запах трухлого дерева, прілого моху, що ним дбайливі господарі пообкладали стіни хат (С. Чорнобривець); В теплому повітрі полинули солодкі пахощі розпареної ріллі, торішнього зіпрілого листя (В. Речмедін); Біля груби і скрізь під стелею сушилися на мотузках зопрілі онучі і подерта солдатська білизна (З. Тулуб); Пахне пліснявою, перепрілою хвоєю й грибами (О. Донченко); Підлегле борошно (Словник Б. Грінченка); Тараня була дуже давня, лежана, трухла й гнилувата (І. Нечуй-Левицький); На стежці лежала гниленька слива (Ю. Яновський). — Пор. трухля́вий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зіпрілий — зіпрі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зіпрілий — зопрілий, -а, -е. 1》 розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до зіпріти. || у знач. прикм. 2》 у знач. прикм.Гнилий, прілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зіпрілий — ЗІПРІ́ЛИЙ, а, е. 1. розм. Дієпр. акт. мин. ч. до зіпрі́ти; // У знач. прикм. Я даремно ламав собі голову і по дванадцятій, весь розбитий, утомлений, мокрий і зіпрілий, вернув додому (Фр. Словник української мови в 11 томах