зіпрілий
зіпрі́лий
зопрілий, -а, -е.
1》 розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до зіпріти.
|| у знач. прикм.
2》 у знач. прикм.Гнилий, прілий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зіпрілий — зіпрі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- зіпрілий — ГНИЛИ́Й (зіпсований гниттям); ПОГНИ́ЛИЙ, ПРІ́ЛИЙ, ЗІПРІ́ЛИЙ (ЗОПРІ́ЛИЙ рідше), ПЕРЕПРІ́ЛИЙ, ПІДЛЕ́ГЛИЙ діал. (під дією вологи й тепла); ГНИЛУВА́ТИЙ, ГНИЛЕ́НЬКИЙ, ПРІЛУВА́ТИЙ (трохи, в одному місці й т. ін.); ПЕРЕГНИ́ЛИЙ (повністю). Словник синонімів української мови
- зіпрілий — ЗІПРІ́ЛИЙ, а, е. 1. розм. Дієпр. акт. мин. ч. до зіпрі́ти; // У знач. прикм. Я даремно ламав собі голову і по дванадцятій, весь розбитий, утомлений, мокрий і зіпрілий, вернув додому (Фр. Словник української мови в 11 томах