кагал

ГА́ЛАС (безладне звучання багатьох голосів), ГАМ, ГА́МІР, КРИК, БУ́ЧА, ГУК, ГУЛ, РЕ́ПЕТ розм., ГВАЛТ розм., КРИ́КНЯВА розм., ЗИК розм., ОГРО́М діал., ЗА́КОЛОТ розм., ГАРМИ́ДЕР розм., БАЗА́Р розм., Я́РМАРОК розм., РЕ́ЙВАХ розм., КАГА́Л розм., ША́РВАРОК розм., ТАРАРА́М розм., КАЛАБА́ЛИ́К діал. (у супроводі біганини, метушіння); ФУК діал. (при сварці). — У місті дуже багато крику та галасу, а в селі найкраще, й тихо й вільно (Панас Мирний); Скрізь було чути гук, шум, гам, свист (І. Нечуй-Левицький); Мов розв'язався мішок із гамором: крик, зик, пискотня... (С. Васильченко); На розі біля магазину господарчих товарів — знов натовп, шарварок, буча (О. Гончар); Голоси спліталися в один суцільний гул, і розібрати щось було неможливо (В. Кучер); З несамовитим галасом наїхали (цигани) в своїх халабудах у село.., а потім з не меншим репетом, аніж приїхали, знялися в дорогу (М. Стельмах); І враз — заглушаючи всю метушню і ґвалт — по квартирі розляглися широкі й повнозвучні акорди рояля (Ю. Смолич); Гамір і крикнява поволі влягалися, торговище втихомирювалося (П. Загребельний); У кривчуковському лісі, кажуть, наче ярмарок — гук, огром (Марко Вовчок); За столом здіймався страшенний заколот. Тася вищала, як зарізане порося, стара попадя бурчала (М. Коцюбинський); Гармидер, галас, гам у гаї (Т. Шевченко); Аж на третій яр чути ваш базар! (прислів'я); До приймальні зайшов Гаманюк.. — Що це в тебе за ярмарок? — спитав невдоволено. — Такий сьогодні прийом, — пояснила півголосом (Христя) (М. Ю. Тарновський); Скориставшись відсутністю старших, дівчатка підняли цілий рейвах (М. Олійник); Кагал, гармидер стояв у хаті (Панас Мирний); В школі, де розташована кіногрупа, гамір, шарварок: класами заволоділа дітвора (О. Гончар); Пам'ятаєш, якого наробив ти колись тарараму, коли виїздила екзекуція в Григорівку? (С. Васильченко); Знявся такий калабалик, що хоч вуха затикай (С. Добровольський). — Пор. 1. крик.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кагал — Кага́л: — єврейське громадське самоуправління; єврейська громада [55] — єврейська громада; галаслива юрба, зборище [51;52] — єврейська релігійна громада [47;X] — управа єврейської релігійної громади [III-V] Словник з творів Івана Франка
  2. кагал — кага́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. кагал — (у гебреїв) ІСТ. громада; П. галаслива юрба, зборисько; ЖМ. крик, галас, безладдя, розгардіяш. Словник синонімів Караванського
  4. кагал — див. багато; ватага Словник синонімів Вусика
  5. кагал — -у, ч. 1》 У Польщі в 16-19 ст. – єврейське громадське самоуправління й сама єврейська громада. 2》 перен., розм. Галаслива юрба; зборище. 3》 перен., розм. Гамір, безладдя, розгардіяш. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. кагал — Збори (жидівські) Словник чужослів Павло Штепа
  7. кагал — кагал вул. рот (ст)|| = брама Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. кагал — Кага́л, -лу, -лові; -га́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. кагал — КАГА́Л, у, ч. 1. У Польщі в XVI-XIX ст.— єврейське громадське самоуправління й сама єврейська громада. — Є в нас свій магістрат, що зветься кагалом, свої тувими — лавники і свої радці — кагальники (Тулуб, Людолови, II, 1957, 90). 2. перен., розм. Словник української мови в 11 томах
  10. кагал — Кагал, -лу м. 1) Кагалъ — еврейская община. Жидівські кагали, ярмарки були йому замість телеграфів. Левиц. І. 180. 2) Презрительно: вообще какая-нибудь община, груша, кружокъ людей. Словник української мови Грінченка