1. Словник синонімів української мови

каганець

КАГАНЕ́ЦЬ (невеликий світильник, що складається з ґнота та посуду, в який наливається олія, гас тощо), ПЛО́ШКА, БЛИКУ́Н розм., БЛИ́МАВКА розм., БЛИСКУНЕ́ЦЬ розм., МИГУНЕ́ЦЬ розм., МО́РГАВКА розм., СЛІПА́К розм., СЛІПУ́ШКА розм.; ЛАМПА́ДА (світильничок, який вішають перед іконами). На полицях уже стояли зібрані з усього села чудернацькі зразки найстародавніших лойових каганців, німецькі плошки (В. Кучер); В хатах горить світло, в кого каганець, в кого просто бликун з олії або лою (І. Цюпа); — Нічого! Прийде час, і ви назавжди розстанетесь з оцією допотопною блимавкою (О. Гончар); В хаті маленькою зрочкою світив бляшаний блискунець-каганчик (С. Васильченко); — Засвіти, Горпино, якогось мигунця (М. Стельмах); — Олю, засвіти "моргавку" (А. Головко); Мірошниченко підіймає над головою чахлий вогник сліпака (М. Стельмах); Сліпушка на комині блимає (К. Гордієнко); У кутку — коло божниці — лампада (О. Довженко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каганець — кагане́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. каганець — (лямпада) блимавка, жмурка, нічник, д. мигунець; мн. КАГАНЦІ, (в очах) іскри, зірки. Словник синонімів Караванського
  3. каганець — Бликун, бликунець, бликунчик, блимавка, блимак, блимакчок, блимчак, гасник, гасник, гасниця, гасничка, гасничок, жмурок, каганець-п'ятерик, каганчик, кадилка, кадильник, кадильниця, кадильчик, керосинка, коптилка, мигавка, мигавець, мигавчик, мигунець... Словник синонімів Вусика
  4. каганець — [каганец'] -н'ц'а, ор. -нцем, м. (на) -н'ц'у, мн. -н'ц'і, -н'ц'іў Орфоепічний словник української мови
  5. каганець — -нця, ч. 1》 Невеличкий світильник, що складається з ґнота й посуду, до якого наливається олія, лій чи гас. 2》 заст., жарт. Велика чарка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. каганець — Кагане́ць, -нця́, -нце́ві; -нці́, -нці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. каганець — КАГАНЕ́ЦЬ, нця́, ч. 1. Невеличкий світильник, що складається з гнота та посуду, у який наливається олія, лій чи гас. В хаті каганець ледве-ледве світив (Вовчок, І, 1955, 267); Тихо, наче гніт у каганці, зотлівало його старе життя (Мирний, IV, 1955... Словник української мови в 11 томах
  8. каганець — Каганець, -нця м. 1) Плошка, ночникъ. Вас. 182, 196. Гляне, посвічуючи по глибці каганцем. К. ЧР. 394. Дріжить, ізігнувшись над каганцем, лічить гроші. Шевч. 135. Живе, як каганець без лою. посл. 2) Переносно: искры мелькающія въ глазахъ послѣ удара. Словник української мови Грінченка