1. Словник синонімів української мови

канонізувати

УСТАНО́ВЛЮВАТИ (ВСТАНО́ВЛЮВАТИ) (робити що-небудь законним), УТВЕ́РДЖУВАТИ, УЗАКО́НЮВАТИ, ЛЕГАЛІЗУВА́ТИ, КАНОНІЗУВА́ТИ, ДЕКРЕТУВА́ТИ, НАСТАНОВЛЯ́ТИ заст. — Док.: установи́ти (встанови́ти), утве́рдити, узако́нити, легалізува́ти, канонізува́ти, декретува́ти, настанови́ти. Той, хто установив цей обряд.., не хотів і думати, щоби хоч щось могло пропасти дурно (Г. Хоткевич); Встановити порядок робочого дня; Старий Кухта й сам давненько вже думав над тим, як би узаконити за собою Гарасимову садибу (А. Іщук). Закон, який легалізує.. страйк (з журналу); Канонізувати робітниче свято; Уряд декретував і здійснив ряд заходів в інтересах народу (з журналу); — Що ми маємо для мужиків вигоду робити? Настановім собі таке право, що буде вигідне для нас (Лесь Мартович). — Пор. 1. запрова́джувати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. канонізувати — канонізува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. канонізувати — (святого) зараховувати до числа святих, рел. беатифікувати; П. робити правилом, узаконювати, узвичаювати. Словник синонімів Караванського
  3. канонізувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 церк. Робити каноном (у 1 знач.). || Зараховувати до числа святих. 2》 перен., книжн. Визнавати кого-, що-небудь непохитно авторитетним, єдино законним і незмінним зразком; узаконювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. канонізувати — Узаконювати, узаконити, повзаконювати, див. легалізувати Словник чужослів Павло Штепа
  5. канонізувати — Канонізува́ти, -зу́ю, -зу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. канонізувати — КАНОНІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. церк. Робити каноном (у 1 знач.); // Зараховувати до числа святих. Мракобіси.. різних мастей хотіли канонізувати й Сковороду, зробивши з нього святого (Тич., III, 1957, 104). 2. перен., книжн. Словник української мови в 11 томах