1. Словник української мови в 11 томах

канонізувати

КАНОНІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех.

1. церк. Робити каноном (у 1 знач.);

// Зараховувати до числа святих.

Мракобіси.. різних мастей хотіли канонізувати й Сковороду, зробивши з нього святого (Тич., III, 1957, 104).

2. перен., книжн. Визнавати кого-, що-небудь непохитно авторитетним, єдино законним і незмінним зразком; узаконювати.

Якщо ми будемо працювати і молодо, і зріло, не будемо канонізувати навіть кращих наших фільмів, ..ми досягнемо нових славних вершин у мистецтві кінодокументалістики (Мист., 6, 1965, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. канонізувати — канонізува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. канонізувати — (святого) зараховувати до числа святих, рел. беатифікувати; П. робити правилом, узаконювати, узвичаювати. Словник синонімів Караванського
  3. канонізувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 церк. Робити каноном (у 1 знач.). || Зараховувати до числа святих. 2》 перен., книжн. Визнавати кого-, що-небудь непохитно авторитетним, єдино законним і незмінним зразком; узаконювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. канонізувати — Узаконювати, узаконити, повзаконювати, див. легалізувати Словник чужослів Павло Штепа
  5. канонізувати — УСТАНО́ВЛЮВАТИ (ВСТАНО́ВЛЮВАТИ) (робити що-небудь законним), УТВЕ́РДЖУВАТИ, УЗАКО́НЮВАТИ, ЛЕГАЛІЗУВА́ТИ, КАНОНІЗУВА́ТИ, ДЕКРЕТУВА́ТИ, НАСТАНОВЛЯ́ТИ заст. — Док. Словник синонімів української мови
  6. канонізувати — Канонізува́ти, -зу́ю, -зу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)