1. Словник синонімів української мови

карга

ВІ́ДЬМА зневажл., лайл. (про злу, сварливу або потворну жінку), МЕГЕ́РА, ЗЛЮ́КА, ГА́РПІЯ, ГАРГА́РА діал.; БА́БА-ЯГА́, ЯГА́, КАРГА́ (перев. про стару); ФУ́РІЯ (перев. про розлючену). — Щасливий ти, Якове! — казав він, — щасливий! Он твоя? — сидить... тиха та мирна... А глянь на мою? Відьма... А все-таки я її люблю (Панас Мирний); Теща малювала-ся йому страшною мегерою (П. Загребельний); — А що ти робитимеш, коли султан тебе розлюбить через оцю гарпію? (З. Тулуб); — У тебе не хазяйка — баба-яга. Я заходив уже сьогодні. Вигнала (А. Головко); Недавно на другій женився, Та, бач, в рахунку помилився, Із жару в полом'я попав; Щоб од яги як одв'язаться, То мусив в військо записаться (І. Котляревський); — Що вона (бабка) говорить, клята карга! — змертвілими губами прохрипів сам до себе майор (Ю. Бедзик); Несподівано розчинилися двері й висока, чорна, якась довгобраза, довгорука, довгонога фурія влетіла в хату (Л. Яновська). — Пор. злю́ка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карга — карга́ іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири карги́ лайл. Орфографічний словник української мови
  2. карга — див. ВІДЬМА. Словник синонімів Караванського
  3. карга — див. баба; старий Словник синонімів Вусика
  4. карга — -и, ж., лайл. Про сварливу стару й потворну жінку; відьма (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. карга — Відьма Словник чужослів Павло Штепа
  6. карга — И, ж. Неприємна, неприваблива жінка. Бля! Де ця карга взялася? (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  7. карга — КАРГА́, и́, ж., лайл. Про сварливу стару й потворну жінку; відьма (у 2 знач.). — А ти підглядаєш за нами, стара карго?.. (Мирний, III, 1954, 154); — Що вона говорить, клята карга? — змертвілими губами прохрипів сам до себе майор (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 91). Словник української мови в 11 томах