карга

Значення в інших словниках

1. карга — карга́ іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири карги́ лайл. Орфографічний словник української мови
2. карга — див. баба; старий Словник синонімів Вусика
3. карга — -и, ж., лайл. Про сварливу стару й потворну жінку; відьма (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. карга — Відьма Словник чужослів Павло Штепа
5. карга — И, ж. Неприємна, неприваблива жінка. Бля! Де ця карга взялася? (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
6. карга — ВІ́ДЬМА зневажл., лайл. (про злу, сварливу або потворну жінку), МЕГЕ́РА, ЗЛЮ́КА, ГА́РПІЯ, ГАРГА́РА діал.; БА́БА-ЯГА́, ЯГА́, КАРГА́ (перев. про стару); ФУ́РІЯ (перев. про розлючену). — Щасливий ти, Якове! — казав він, — щасливий! Он твоя? — сидить... Словник синонімів української мови
7. карга — КАРГА́, и́, ж., лайл. Про сварливу стару й потворну жінку; відьма (у 2 знач.). — А ти підглядаєш за нами, стара карго?.. (Мирний, III, 1954, 154); — Що вона говорить, клята карга? — змертвілими губами прохрипів сам до себе майор (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 91). Словник української мови в 11 томах