карга
карга́
-и, ж., лайл.
Про сварливу стару й потворну жінку; відьма (у 2 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- карга — карга́ іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири карги́ лайл. Орфографічний словник української мови
- карга — див. ВІДЬМА. Словник синонімів Караванського
- карга — див. баба; старий Словник синонімів Вусика
- карга — Відьма Словник чужослів Павло Штепа
- карга — И, ж. Неприємна, неприваблива жінка. Бля! Де ця карга взялася? (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
- карга — ВІ́ДЬМА зневажл., лайл. (про злу, сварливу або потворну жінку), МЕГЕ́РА, ЗЛЮ́КА, ГА́РПІЯ, ГАРГА́РА діал.; БА́БА-ЯГА́, ЯГА́, КАРГА́ (перев. про стару); ФУ́РІЯ (перев. про розлючену). — Щасливий ти, Якове! — казав він, — щасливий! Он твоя? — сидить... Словник синонімів української мови
- карга — КАРГА́, и́, ж., лайл. Про сварливу стару й потворну жінку; відьма (у 2 знач.). — А ти підглядаєш за нами, стара карго?.. (Мирний, III, 1954, 154); — Що вона говорить, клята карга? — змертвілими губами прохрипів сам до себе майор (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 91). Словник української мови в 11 томах